Жіночий погляд

«Якою помилкою було вдягти ці гетри під ці шорти…»


Сезон-1983. «Днепр» – «Зенит»


Мужественно спёрто с гостевой книги ФК «Зенит»

«Днепр» (Днепропетровск) – «Зенит» (Ленинград) 1:0 (0:0)

Днепропетровск. Стадион «Метеор». 4 апреля 1983 года. 17 градусов. 28500 зрителей.

Судьи – Б. Рябко, В. Чуйко (оба - Краснодар), В. Гукасов (Армавир).

 

«Днепр»: Краковский, Устинов, Дилай, Миргородский, Лысенко, Павлов, Кузнецов, Литовченко, Устимчик, Протасов (Лютый, 85), Таран.

 

«Зенит»: Бирюков, Давыдов, Степанов, Мельников (Клементьев, 62), Веденеев, Ларионов, Долгополов, Казаченок, Герасимов, (Чухлов, 76).Брошин, Желудков.

Гол: Таран (57).

Наказания: Давыдов (предупреждение).

 

Матч 3-го тура «Зенит» сыграл против будущего чемпиона СССР. Хотя не думаю, что тогда нашелся бы человек, способный воспринять это иначе, как шутку или фантазию оторвавшегося от действительности днепропетровского болельщика. Судите сами. Еще в 1980 году «Днепр» играл в первой лиге, поднявшись в элиту со второго места, занятое в упорной борьбе (отрыв от ставшего третьим «Металлиста» составил лишь два очка). 8 и 9 места, занятые «Днепром» в высшей лиге в 1981 и 1982 годах, вряд ли были предзнаменованием его будущих успехов. Причем успехов серьезных. Ни до, ни после «Днепра» никто из украинских клубов не смог составить такую же (или хотя бы сопоставимую) жесткую и долговременную конкуренцию флагману республиканского футбола – киевскому «Динамо». Думаю, что уважать себя «Днепр» заставил, в первую очередь, именно этим. Чемпионские титулы и кубки – это тоже важно, но бросить вызов Киеву – на такое нужно было решиться.

Весной же 1983-го ничто не предвещало, что такой вызов будет брошен. Новый сезон «Днепр» начал под стать своим предыдущим результатам. В Кубке СССР дошел до четвертьфинала, обыграв московские «Локомотив» с «Торпедо» и проиграв ЦСКА. В первых двух турах чемпионата проиграл в Москве «Динамо» (1:2) и сыграл там же вничью со «Спартаком» (1:1). Такой вот московский променад. Результаты вполне на уровне 8-9 места.

Никто из игроков днепропетровской команды тогда особенно не выделялся. Время великолепной связки Литовченко-Протасов еще не наступило, хотя уже и было не за горами. И если 20-летний Геннадий Литовченко уже стал постоянным игроком основы, то 19-летний Олег Протасов весной 1983-го проводил лишь первые свои матчи за основной состав (в предыдущем чемпионате на его счету числился один гол в четырех играх).

Днепропетровский стадион был для «Зенита» несчастливым. До 1984 года наша команда не одержала на нем ни одной победы. Да и на своем поле выиграть у «Днепра» ленинградцам удалось лишь дважды – после возвращения днепропетровцев в высшую лигу в 1981 и 1982 годах. В те же годы оба матча на «Метеоре» закончились победами «Днепра».

К сожалению, отчетный матч продолжил эту грустную серию. Хотя, судя по отчету, выглядел «Зенит» совсем неплохо.

 

«Советский спорт» о матче:

«Не было на стадионе человека, который оставался бы безразличным к событиям, происходящем на поле. Все 90 минут велась интересная, захватывающая борьба, в ходе которой соперники создали немало острых ситуаций, стремясь всеми силами к победе.

Тон задавали гости. Они были быстрее, да и футбол демонстрировали красивый, атакующий. Прочно завладев серединой поля, ленинградцы в считанные секунды доставляли мяч в район штрафной площади "Днепра", вынуждая хозяев постоянно держать в обороне большие силы.

Гостей можно упрекнуть лишь к том, что они так и не сумели подобрать ключ для преодоления плотно насыщенной обороны. Малоэффективными оказались и дальние удары, к которым часто прибегали ленинградцы. Не хватало этим ударам внезапности, а главное, точности.

Играя на контратаках, "Днепр", пожалуй, действовал острее. Но не хватило опыта и сообразительности молодому Протасову, дважды оказавшемуся в выгоднейших ситуациях. Опасно бил по цели Кузнецов. Однажды после его удара гостей спасла перекладина, а во втором случае мяч пролетел в сантиметрах от стойки.

Активно начали команды и второй тайм. Казалось, у гостей сохранилось побольше сил. Но "Днепр" сумел вскоре доказать, что уровень его физической готовности вполне достаточен, чтобы изменить ход событий в свою пользу.

Хозяева резко обострили игру, прочно захватили инициативу и не упускали ее до финального свистка. В середине тайма "Днепр" дважды получил право на угловые. При розыгрыше второго из них Устимчик точно навесил мяч на 11-метровую отметку, и Таран в высоком прыжке ударом головой направил мяч в сетку. Вскоре прекрасные возможности увеличить счет получили Протасов, Литовченко, Лютый. И лишь однажды гости были близки к тому, чтобы отыграть мяч. Но в ответ на отличный удар Клементьева завидную реакцию продемонстрировал вратарь хозяев Краковский»


Відкрити | Коментарів: 7

„Зеніт” – володар суперкубка Росії 2008


До Росії повертається великий футбол.

„Бійня 2008” традиційно розпочинається грою за суперкубок РФ.

У цьогорічному двобої зійшлися чинні чемпіони країни – пітерський „Зеніт” та чинний володар кубка Росії – московський „Локомотив”.

 

Ця гра повинна була стати ефектним початком нового футбольного сезону, дати можливість побачити у дії нового наставника „залізничників” Рашида Рахімова та, власне, визначити нового володаря жаданого трофея.

 

На початку матчу одразу кинулася в очі відсутність Торбінського у стартовому складі „Локомотива”. Я не дуже-то слідкую за російськими клубами, але відсутність таких гучних прізвищ помічається відразу.

 

З вуст коментатора дізнаємося, що у міжсезоння „Локомотив” багато працював над фланговою грою, вирішивши, мабуть, зробити її своїм козирем. І, теоретично, це є дуже розумною ставкою, зважаючи на насичений центр у головних конкурентів залізничників.

 

З перших же ж хвилин „Локо” почав розігрувати цей новий козир, провівши дві достатньо перспективні атаки. Гостро було на лівому фланзі.

 

А перший, по-справжньому небезпечний момент зганьбив Погребняк. Ну це в його стилі... Партнери вивели його один на один із голкіпером, але Паша, чи то не очікував чи то просто ступив. ...Багато вже говорили про якості Погрібняка як форварда. „Простий”, „примітивний” та ще багато подібних епітетів... Не без відчуття голу, але, як на мене, аж занадто... примітивний. По-іншому і не скажеш. А у деяких епізодах просто жахливий. Але це ІМХО.

 

Гра новачків не вразила. Файзулін, Губочан, Широков. Із цієї трійці хоч якось сподобався лише останній.

І взагалі, проблеми в обороні „Зеніта” помітні неозброєним оком. Травма Ломбертса + продаж Шкртела та Хагена, вочевидь, не могли позитивно сказатися на грі у цій ланці.

 

Не можу не виказати захоплення грою Зирянова. Коли він брав гру на себе, то вижимав максимум. А Тимоха, традиційно, господарював у центрі, повністю „випалювавши” все навколо себе. Кращий!

 

Можна констатувати, що перший тайм пройшов за незначної, але переваги гостей столиці. Назрівав гол. „І він-таки дозрів” (с) ;-)

Ну що ж. Свій офіційний дебют за „Локомотив” Левінець, голкіпер, який прийшов до московського клубу із „Амкара”, відмітив курйозним голом.

Подібний прикол я колись бачила у підбірці „Найкумедніші голи”. Новоспечений рамник „Локо” забув про Шаву, який не встиг повернутися на свою половину поля, опустив м’яч на газон і... Андрій не став зволікати. ГОЛ! 1:0

Усі регочемо. )))

 

Чесно кажучи, визивала занепокоєння і невпевнена гра Малафєєва. Дякувати Богу, що епізод у його штрафній наприкінці першого тайму не закінчився взяттям воріт. „Зеніту” просто пощастило. Сичьов, який чомусь опинився на фланзі, зробив непогану передачу у штрафний майданчик на Єсенбаєва. Але... ні.

Слава зараз не у найкращий своїй формі.

 

Під кінець першого тайму симпатичніше виглядав „Зеніт”. Синьо-біло-благитні швидко доставляли м’яч до штрафної суперника. Швидко переходили від захисту до атаки.

 

Другий тайм „Локомотив” почав значно жвавіше.

На полі замість Муджирі з’явився Торбінський.  

 

Ось тут почалися взаємні випади. Як кажуть „гра на зустрічних курсах”.

Залізничники почали грати щільно і більш жорстко, що і позначилося на кількості жовтих карток та штрафних.

 

Після одного такого штрафного за фол проти Зирянова, Широков поцілив у поперечину.

Одразу ж після цього „Локо” вибіг у флангову контратаку і хтось з гравців „Зеніта”, від безвихідності, збиває Сичьова. Знову штрафний. Знову сумбур у штрафній пітерців.

 

Тимощук підчищає за партнерами, „знімаючи” м’ячі прямісінько з ніг суперників. Обожнюю фірмові підкати Анатолія! „Ворог не пройде!”

 

Трішечки шкода було Спахіча, якому постійно від усіх діставалося.

Знову „гальмує” Погребняк.

 

Найкраще у складі „Локо” виглядав Одемвінгіє, виконавець практично усіх штрафних і ініціатор більшості проривів. Сподобалася фраза коментатора „ Одемвінгіє, як рубльовський феррарі, втік від Тимощука і Зирянова”.

 

На 69 хвилині, після виконання штрафного все тим ж Одемвінгіє, Родольфо-таки забиває. 1:1

Все закономірно. Не треба було розслаблятися. А мені здалося, що „Зеніт” саме те й зробив.

 

Адвокат відразу ж вносить корективи у гру своєї команди, випускаючи Денисова замість Файзуліна.

Наскільки Аршавін був активним у першому таймі, настільки ж був непомітним у другому.

 

Торбінський залишив свою команду у меншості, отримуючи другу жовту за фол проти Тимощука. Не дуже зрозуміло за що, але червону отримав і Радімов, який знаходився на лаві запасних (!). Дуже цікаво що ж-таки трапилося...

 

Багато жорсткої боротьби. Багато грубощів.

 

Врешті решт, Погребняк виправився на 82 хвилині. Після красивої комбінації форвард „Зеніта” вивід свою команду вперед. Слід відзначити шикарну передачу, яку зробив, якщо я не помиляюсь, Денисов (помиляюсь – виправте мене).

 

„Локо” намагалось огризатися. І навіть мало нагоду забити. Але Траоре, який вийшов замість Білялетдинова, поцілив повз рамку воріт.

 

Під саму завісу гри, червону отримує Крижанець. І тепер постає питання: чи враховуються ці картки у чемпіонаті, який розпочинається вже наступного тижня?

 

Але чого зараз про це говорити? Суперкубок вперше їде до Петербурга.

Чесно кажучи, я і не очікувала на інший фінал.

Потішив „Зеніт”, потішив...

 

Знаєте, про матч „Нафтовик” – „Дніпро” навіть не хочеться писати.

Хоча я, знаючи про нічийний результат, переглянула два тайми цієї „видовищної” гри. Так. Ось такі в мене мазохістськи нахили...

Хочу виказати захоплення коментатором цього матчу. Його „дотепні” жарти час від часу дуже посміхали. Дісталося усім: і прізвищу Мазілу, і зачісці Гусєва, і розмірам футболок гравців... Може це такий хід від Першого Національного: на нудний матч ставити отакого „гумориста”? Ну що ж, я на таке згодна. При чому я кажу абсолютно серйозно. Це все ж-таки краще, ніж слухати пусту балаканину. Краще вже так...

„Подивіться як розійшлися Богдани на полі! Я маю на увазі футболістів, бо маршруток на газоні не спостерігається”. Я під столом... )))

Проте, все. Критикувати роботу коментаторів можна лише тоді, коли сам спробував себе у цій ролі.

Так що... Як можна записатися у фан-клуб Охтирки?

    

Англія, Англія... Як добре, що ти в нас є! І як добре, що є англійський кубок... )))

Є великий плюс в тому, щоб вболівати за декілька команд: хоча б одна, але потішить...

Віва, „Ліверпуль”! Проте, залишіть запал на ЛЧ.


Відкрити | Коментарів: 3

Міграція продовжується


В одну річку не можна увійти двічі. А Ротаню вдалося. Він вдруге опинився у Дніпрі. У футбольному «Дніпрі».

Велком додому. Не знаю, який прийом йому влаштує Дніпропетровськ, але щиро бажаю успіхів у своїй новій старій команді. Особисто я ніколи не була проти його повернення і не ставлюсь до Руслана із якимось негативом. Свій, українець, все-таки...

До нас приєднується румунський нападник Іон Мазілу. Потенційно найкращий бомбардир ЧУ. =))) Ще б! Із таким прізвищем треба ставати тільки кращим. У противному випадку, я вже уявляю ці жарти…  Форвард «Дніпра» Мазілу… Прикольно. )))

П.С. Про суботні розчарування писати не буду. Нащо? Подивіться у турнірну таблицю АПЛ, що оцінити масштаб трагедії. 

П.П.С. Порівняно із цим, як все-таки приємно роздивлятися таблицю ЧУ, яка буде фіксувати першу сходинку дніпрян ще як мінімум півтора місяці )))


Відкрити | Коментарів: 5

Зимова міграція коней до Дніпропетровська


Ні. Це не нова природна аномалія. Це перші наслідки зимової активності «Дніпра» на ринку «рухомості».

Бачимо, що керівництво активно співпрацює із московським ЦСКА.

Цікаво, звідки «ростуть ноги» такої співпраці?

 

Коли одразу після завершення першої половини сезону, «Дніпро» підписав Ролана Гусєва, на думку спало лише: «Ну ось. Ще один пацієнт реанімаційного відділення ім. Протасова»

Але потім, коли, все у того ж ЦСКА, ми викупили права на аргентинця Османа Ферейру, стало зрозуміло (і тут вже без іронії), що керівництво ФК нарешті не просто декларує якісь цілі і завдання, а підкріплює їх діями.

Нарешті прислухалися до головного тренера, який давно виказував бажання більш активно попрацювати на трансферному ринку.

Третім придбанням став Маріо Холек, гравець чеської молодіжки.

 

Підсилюємо центр? Це є добре, звичайно…

Нападника та одного захисника ще б для повного щастя (конкуренція (знову ж таки) + користь (підігрів лави запасних)).

Доречі, якраз зараз на перегляді знаходяться грузинський нападник Гогі Піпія,

литовський центральний захисник Лінас Клімавічус і атакуючий хавбек Максим Ромащенко (вихованець нашого клубу, який пограв у Беларусії, Росії та Турції).

І ще цікаво, що ж вирішать із Ротанем…

Подивимось, чим усе закінчиться.

 

Може ми ще поборемось за зону ЛЧ? ;-)

Може з’явиться-таки третя (четверта – із повагою до МХ) сила в українському футболі?

Поживемо – побачимо, як кажуть.

 

Дружньо проводжаємо Краву. І чекамо назад років так через два… )))

Та ладно. Успіхів хлопцю. Але "успіхів" не у ворота «Дніпра».


Відкрити | Коментарів: 7


copy_of_dnipro.jpg dniprjanka

Навигация по блогу




Зміст сторінки


Мітки

ОБОЗ.ua