Жіночий погляд

«Якою помилкою було вдягти ці гетри під ці шорти…»


«Зеніт» - «Спартак»: полонених не брати


"Війна 2008" почалася.

У неділю до Санкт-Петербурга завітає московський «Спартак» зі своєю шаленою групою підтримки. А отже протистояння та зіткнень не уникнути. До зустрічі готуються усі: і футболісти, і ультрас, і хулігани. «На війні, як на війні».

 

Проте, зараз вже мало хто пам’ятає, що ще 12 років тому про ніяку «війну» мова взагалі не йшла. Навпаки, фанати «Спартака» охоче ділилися зі своїми колегами з Петербурга досвідом по частині суппорту. А у 1980 році на виїзному матчі «Зеніта» запропонували «прийняти їхню сторону» у протистоянні із ЦСКА. І піонери пітерського футбольного хуліганства погодились на такий собі «альянс».

Звичайно, час від часу, між вболівальниками «Спартака» і «Зеніта» виникали конфлікти. Але ні масштабності, ні організованості у цих бійках не спостерігалося.

 

Так було до 1995 року, коли у Москві з’явилося перше угрупування футбольних хуліганів – «Flints crew» («Банда Флінта»).

Кров була молода, кров була гаряча. Тіло бажало бійки. Саме «флінти» почали наполягати на тому, що не треба товаришувати із фанами інших команд. Із ними треба битися. А старе покоління фанатів поступово втрачало контроль над молодими мобами, яким хотілося самоствердження.

Своєрідною «відповіддю» на появу «Flintscrew», стало створення «Red-Blue-Warriors» («Червоно-сині воїни», фанати ЦСКА) у Москві і «Невського фронту» в Петербурзі.

 

Відносини між вболівальниками «Спартака» і «Зеніта» зіпсував «щелчок».

Якщо говорити про дати, «війну було оголошено» 30 серпня 1997 року.

В цей день на стадіоні «Локомотив» «Спартак» приймав «Зеніт» (цей матч московська команда виграла із рахунком 2:0).

Колона фанів «Зеніта» (десь 700 чоловік) просувалася від автовокзалу до стадіона по Щьолковському шосе. Біля стадіо на них чекали фани «Спартака» у кількості 200 чоловік. Але москвичі добре підготувалися до цієї зустрічі. Наївно було б припускати, що вони чекали на «синьо-біло-блакитних» із квітами у руках ;-). «Червоно-білі» були озброєні арматурою, порожніми бляшанками і іншими підручними засобами. Як скажуть згодом пітерці, цей напад став для них абсолютною несподіванкою. А москвичі запевнятимуть, що «стріла була забита».

Частина пітерців встигла ретируватися, а інша прийняла нерівний бій. Бійка тривала 7-8 хвилин, аж доки на місце подій не підтягнувся ОМОН.

Наслідки: 30 потерпілих. Із них 13 госпіталізованих (усі – фани «Зеніта») із черепно-мозковими травмами, переломами рук і ребер. 164 фана «Спартака» затримані ОМОНом.

Згодом, ця бійка була названа «щелчком» (на честь «Щелковского шоссе», де відбувалися події). Саме із «щелчка» бере свій початок грандіозне протистояння «свиней» і «бомжів».

 

Поки гравці обох команд будуть боротися за м’яч, на трибунах розгорнеться інша війна: «війна банерів».

Що стосується перфомансу, у кожної команди свої козирі: у «Спартака» це масовість і буйство кольору (переважно червоного ;-)); фішка фан-сектору «Зеніта» - файєр-шоу (міліція Санкт-Петербурга дозволяє своїм проносити піротехніку). Буде цікаво, запевняю вас.

 

На полі слід очікувати не менших пристрастей. Усі знають про нелюбов деяких гравців обох команд до команди-суперниці.

Наприклад, Погребняк час від часу дозволяє собі «наїзди» на адресу свого попереднього клубу.

Терпець урвався після матчу-відповіді фіналу Кубка Росії, коли Паша, використовуючи нецензурні слова, звинуватив «Спартак» у використанні не зовсім спортивних методів для досягнення результату. Усі, мабуть, пам’ятають це легендарне інтерв’ю

 

 

Історія Бистрова – класика жанру.

 

Мастило у вогонь додавати не треба. Все і так палахкоче.

«Спартак» жадає помсти. «Зеніт» своїх позицій так легко не здає.

Так що… чекаємо неділю.

(Пряма трансляція цього поєдинку 16 березня на каналі «Мегаспорт» о 14.45. Не пропустіть!)

 

П.С. Автор блогу - проти насильства на стадіонах


Відкрити | Коментарів: 17

М’ясо чи сало? Сало!


Футбол то є зло.

Ось все скільки років я у цьому пересвідчусь...

Він руйнує все навколо.

Саме він перешкоджає навчанню та роботі, саме він заважає втіленню у життя багатьох планів та задумів. Він завжди всьому стає на заваді.

Футбол – зло. Але коли його немає – то ще гірше...

 

Ось тут і починаються безуспішні спроби знайти заміну гострим враженням (перегляд усіляких турнірів зі снукеру та трансляції великого тенісу із Австралії), вечори під бубоніння „Дома-2” (ну треба ж заробляти дивіденди на початок ЛЧ?! „А я ж не заважала тобі дивитися ..., пам’ятаєш?” – залізний аргумент ))), спроби дивитися „штучний” футбол (тобто „Гол-1” та „Гол-2”), безглузді блукання по усіляким футбольним форумам...

 

І ось, нарешті, ВІН. Його величність вітчизняний футбол.

Безглуздий, але роздутий Кубок Першого Каналу. Такий собі дуже-дуже мотивований тренувальний спаринг. (Сім замін протягом матчу – це що?!)

 

„Запекле протистояння одвічних суперників (*говорити пафосним закадровим

голосом Першого російського Каналу*): „Спартака” і „Динамо”.

Можете називати цю зустріч, як вам заманеться: „москалі” проти „хохлів”, „спартачі” проти „динаміків”, „м’ясо” проти „сала”, але все одно це – класика. Затьмарена лише низьким пріоритетом турніру.

Чи чекала я на цю зустріч? Так. Звичайно. Але не більше, ніж свою стипендію. ;-)

 

Ось і футболісти. Такі бадьорі, свіженькі, такі... симпатичні і чисті. І травка така зелененька... І все таке чудове: трибуни, люди на трибунах, арбітри, свистки у арбітрів... Навіть червоні футболки „мяссковского Спартака” не так виводять мене із себе. (Видно, сьогодні в мені спить вболівальниця „Зеніта”...)

Може це все тому, що я так скучила за всім цим? За своїм. За вітчизняним...

 

... *перерва на перегляд і на інші справи*

 

Фінальний свисток.

3:0 на користь „сала”.

Вітаю усіх небайдужих.

Я не футбольний аналітик. А тому аналізувати і робити висновки не буду. Не моя це робота. Та й кому цікаві думки дилетанта?

Та і які висновки можуть бути? „Сьомін рулить?” На мою думку, аж занадто рано про це говорити. Повесні побачимо.

„Спартак” - ...овно?”. ;-) „Можливо...” (*говорить в мені вболівальниця „Зеніта”*). Звичайно, ні.

Просто динамівці аж із трусів вистрибують, щоб продемонструвати новому коачу свою виключність і потрібність. А що доказувати спартаківцям, в яких „хребет” команди не змінюється вже багато років? Ось і вся аналітика.

 

П.С. Київським захисникам - „залік”. Гра в лінію виправдовує себе. Хочеться думати, що це в нас такий надійний захист, а не такий безпорадний напад у суперника...

І ще... Мілевський виглядає так само безглуздо і кумедно, як і раніше... За виключенням гольового пасу на Гусєва, звичайно.

 

П.П.С. Якщо ви ще не бачили жодного матчу Кубка Африканських Націй, терміново виправтесь. В африканському футболі свій особливий шарм і дикість. Хоча б подивіться огляди чи, на самий край, забиті голи. Це того варте, повірте.


Відкрити | Коментарів: 28


ОБОЗ.ua