Продавец кошмаров

Фосфорные краски - Я спектакль вам устрою!


Війна і перемога


Тема Лєбєдєв опублікував посилання на розповідь ветерана про війну.
 
З цього інтерв'ю зрозуміло, наскільки відрізняється та війна, яку ми бачили у фільмах і про яку читали в підручниках та книгах, від тієї, яка була насправді.
 
І після нього ще більше зрозуміло наскільки безглузда це штука: люди воюють за те, щоб не було війни. 
 
 
 
Відео чималеньке - 40 хвилин, не пожалійте їх. Особливо зворушливо, коли Ігор Іосифович розповідає про переправу через Дніпро.
 
Ніколи знову!

Открыть | Комментариев: 7

Чорний день Тайлера


Почнемо з топ-тренера.
 
Топ-тренер приходить в команду з найкращим набором виконавців в світі, з найкращим футболістом у Всесвіті. Йому купують найдорожчого футболіста усіх часів і народів, щоб не показалось мало, до купи беруть одного з найкращих хавів чемпіонату Іспанії, повертають з аренди найкращого фулбека чемпіонату Німеччини, допаковують команду тупо для глибину складу, виганяють з клубу всяких темних особистостей, які тільки по клубам ходять і з бабами гуляють (розчищають Авгієві конюшні після топ-клоуна). Загалом, створюють ідеальні умови.
 
 
Ближче до кінця чемпіонату суперники команди топ-тренера обсираються, своїми руками і ногами встелюючи дорогу до чемпіонства (історія не буде повною, якщо не згадати, що у суперників ще матч між собою).
 
Що робить топ-тренер у цій ситуації? Він грає внічию два матчі, героїчно зрівнюючи рахунок з командою, яка ні на що не претендує, і просираючи перемогу на останніх хвилинах з борцем за виживання.
 
Згадаємо статистику топ-клоуна в сезоні 2011-12 (вики): 100 набранных очков, 32 победы в 38 матчах, 121 забитый гол, разница забитых и пропущенных голов +89, 20 крупных побед, 16 побед в гостях, 51 забитый гол в гостях, 13 пропущенных голов гостях.
 
На закуску:
 
Он вернулся навсегда,
Наша главная звезда,
Чтоб помочь нам побеждать,
Нашу славу возрождать,
Тренирует лучше всех,
Он настроен на успех,
Он любимец секторов,
Наш герой- Сергей Ребров!
 
Фізрук - Геній тактики 4:0

Открыть | Комментариев: 26

Методика створення новин


Готовий сюжет:

Процес:


Открыть | Комментариев: 2

Санкції. Четвертий рівень


Варто було Арсену Венгеру наїхати на УЕФА, відповідь чиновників не заставила себе чекати.

Венгер:

"Я хочу бачити, що клуби поважають і дотримуються плавил фінансового фейр-плей. Якщо ні - навіщо такі правила?"

Не забув Арсен трольнути ПСЖ, куди його сватають останнім часом: "Допускаю, що проблема із санкціями може бути пов'язана з телеправами. Якщо УЕФА продав права на показ французському ТВ, їм буде тяжко пояснити людям, які заплатили купу грошей, що найсильніша команда із їх чемпіонату буде за бортом турніру".

УЕФА (тримаючи руку під козирьком):

  • Манчестер Сіті оштрафований на 49 мільйонів фунтів (треба сплатити за три роки). Також заявка клубу на ЛЧ в наступному сезоні має бути зменшена з дозволених 25-и гравців до 21-о, що виглядає більш загрозливо. Не забуваємо, що правило 8 "вихованців" у цій скороченій заявці також має бути виконано. 
  • Ходять чутки, що санкції до ПСЖ будуть ще жорсткішими: штраф, лімітований бюджет на трансфери і таке ж, як у Ман Сіті, скорочення заявки.

Поки Ман Сіті і ПСЖ готуються стати чемпіонами своїх країн, Арсен Венгер, котрий не може виграти хоча б якийсь трофей майже 8 років, знаходить час на копання в фінансових звітах чужих клубів. 


Открыть | Комментариев: 23

Футбол дихає на ладан


Отримав сьогодні нову педеефку журналу Футбол.
 
Від редакційки Франкова віє безнадійністю і, хоч він цього і не допускає, складається враження, що журнал може врізати дубця.
 
Власне, вирізка з тексту:
 
_____________________________________________________
Прошу читателей простить нас, простить меня. Всего лишь 20 страниц этого номера «Футбола» – вынужденная и разовая мера, решение о которой было принято во вторник, 4 марта. К сожалению, сокращения объема нам всё равно не удастся избежать, но с понедельника наш журнал будет выходить хотя бы на 28‑ми страницах. Столь 
малый объём текущего «Футбола» – техническая проблема.
...
Безусловно, мы нарушили свои обязательства перед всеми читателями и прежде всего подписчиками – ведь покупатель на лотке или в киоске вправе увидеть и передумать, а подписчик уже отдал свои деньги. Но здесь уже иная альтернатива – сохранившись в прежнем объеме, «Футбол», скорее всего, полностью прекратил бы существование, так что потери просто сместились бы во времени. Хочется верить, что вы не равнодушны к 
судьбе нашего журнала и он еще подарит вам немало приятных или просто интересных минут.
Причины такой реформы издания очевидны. Дело даже не в том, что не очень понятна судьба «Украинского Медиа Холдинга», его печатных изданий, радиостанций и интернет‑проектов. Нет, в перспективе она у многих прекрасна, но жить, работать, публиковаться и стремиться к читателю нужно здесь и сейчас. Видите ли, как бы вы ни относились к происходящему в стране, от непреложной истины не отвертишься – по бизнесу, по экономике события в Украине ударили очень крепко.
 
–Кто‑то просто затаился, выжидая паузу – бизнес в большинстве своем терпеть не может шума и нестабильности;
 
– кто‑то резко осознал, что в эти дни не до того (как футбол), и свернул рекламу – это рынок сейчас просто рухнул, и даже предстоящий бразильский мундиаль не слишком возвращает веру;
 
– кто‑то выметает из банков наличные, паникуя и обваливая всё, заставляя вводить различные лимиты;
 
– наконец, курсовые скачки тоже добавляют проблем – прежде всего, печатным СМИ, связанным с закупками бумаги; никто не подарит нам ее лишь потому, что мы такие красивые и любимые.
...
«Футбол» и его собратья‑коллеги  – «Команда», Isport.ua, Football.ua – не стали исключением в море трудностей. Когда к горлу подступает кризис и никакие идеи не спасают, есть только один универсальный метод – урезание рас‑
ходов. Это касается бумаги и печати, этого также не избегнут наши зарплаты и гонорары, наша штатная структура. Будем уменьшать доходы, будем увольнять – собственно, уже начали… Так или иначе пострадаем все мы в «Футболе», если, конечно, вас утешит и успокоит подобный аргумент.
 
Я ни в коем случае не утверждаю, что нам хуже всех или что мы важнее всех – но всё же прошу вас вникнуть и понять. Еще раз простите. Я этого не хотел, этого никто не хотел.
_____________________________________________________
 
Можна злорадно посміятися, мовляв, так їм і треба. Але особисто мені не хочеться, щоб, не побоюсь цього слова, легендарний журнал канув у Лету. 
 
Проблема в іншому. В тому, що якщо реклама не прийде, бабок на операційні розходи не буде, журнал просто не будуть випускати. А почати його випуск знову, "коли все наладиться", майже нереально. Нерально у тому стилі, що був, і з тим складом команди. Наскільки я розумію, треба знайти деяку суму на деякий період часу.
 
Що це може бути? Найпростіший варіант - кредит. Трохи складніший - інвестиція. Якщо подумати, в наш час, коли принцип "зі світу по нитці - бідному сорочка" (краудфандінг, якщо розумним словом) господарює, не так вже й тяжко наладити грошовий поток на короткий період часу. Треба тільки зацікавити людей.
 
В 2009, в часи розквіту кризи, Артемій Лєбєдєв задавав таку задачку (http://tema.livejournal.com/270181.html):
 
Конечно, есть еще люди, которые не заметили, что наступил кризис. Скажем, наша студия к ним не относится. Мы заметили. Потому что мы тратили очень много денег на производство - в России, в Китае, на Тайване. Мы тратили свои собственные деньги, заработанные своим трудом. Мы никогда не брали кредит на производство. Но наступил кризис, а вместе с ним значительно усохли втекающие потоки. Оставшиеся ручейки покрывают базовые расходы студии, но не остается денег на производство новых товаров. Это естественное и временное явление, оно пройдет через год. Но останавливать производство полностью нельзя - у нас есть свои магазины. Остановка производства - это как остановка доменной печи. Второй раз не запустишь, надо новую строить. Частично проблему помогут решить дизайнеры, которые что-то сами производят - их предметы будут привлекать покупателей в период вынужденного однообразия нашего ассортимента.
У нас много вещей, которые ждут производства - охуенные книги, заебательские штуки, пиздатые хрени. Но нет денег на их производство. Что же, блять, делать? Сформулировать задачу и решить ее.
Задача: как получить деньги на производство наших новых предметов?
 
З тисячі з лишком коментарів можна викристалізувати декілька путніх (і декілька не дуже):
 
 - отримувати гроші до старту виробництва (модель підписки);
 - відкрити платні екскурсії в студію/редакцію;
 - знайти олігарха, який дасть бабок (про це ми вже говорили);
 - реклама (так, я тільки що казав, що рекламодавці кудись поділися, але на "нетрадиційну" в Футбольному розумінні рекламу можна пошукати клієнтів; не постер машини кліпанути, а пост про якусь фірму в журналі/блозі Франкова);
 
Кароч, можна там почитати.
 
Можна, наприклад, оголосити про новий проект з умовною назвою: Футбол після війни, де описати, як футбол об"єднував людей, допомагав піднятися після всяких війн, революцій. Оголосити збір коштів серед людей для виходу цього журналу, і тим, хто скинеться якоюсь встановленною сумою, будуть переслані номери з автографами редакції (наприклад).
 
Можна, для тих, хто не підписався, оголосити підписку з мобільним пакетом (на 4,5,6,7,8, скільки завгодно номерів).
 
Можна продавати місце в журналі не тільки крупним клієнтам.
 
У вас є ідеї? Що думаєте з приводу всього цього?

Открыть | Комментариев: 62

Де Сонік?


Не з"являвся давно Сонік, сьогодні не було в"ю, головна, і не тільки, не модерується.

Де Сонік?


Открыть | Комментариев: 38

Суонсі-Арсенал. Спостереження


Декілька постережень від матчу Арсеналу.
 
 
1. Виїзд на Ліберті - гра не з простих. Я, наприклад, думав, що більше нічиї Арсенал з цього виїзду не привезе. Виною цьому форма "лебедів". Після тяжкуватого старту, Суонсі зіграв внічию з позиції сили з Ліверпулем, розгромив Валенсію на чужому полі, обіграв Крістал Пелес і відчував себе дуже непогано. Після Роджеровської барселонщини Лаудруп зробив команду різкою, гострою.
 
Після підвищення "лебедів" в класі Арсенал на Ліберті встиг і виграти, і програти, і зіграти внічию, так що, як кажуть, на одному популярному шоу, було "можливо все". Тим приємніша перемога Арсеналу, перемога чітка, виважена, запланована - на класі.
 
2. Арсен Венгер не славиться видатним тактичним талантом, і перестановки по ходу гри вносить, таке враження, чисто інтуїтивно. Але в цьому випадку, склалося враження, він реально все прорахував. В'язка і тягуча гра першого тайму була використана для розвідки. Було видно, що правий фланг "лебедів" значно активніший за лівий, і Венгер вирішив вдарити саме по лівому лебединому крилу. Буквально з перших хвилин другого тайму Бакарі Санья прописався в атаці, засів там і Озіл, і, само-собою, Гнабрі. Одного разу Суонсі боляче вкусив у відповідь, але обійшлось, і ця активність дозволила забити Гнабрі свій перший гол в АПЛ. Далі вже була справа техніки. Контратаки нинішній Арсенал виконує на раз-два, тому прекрасний зразок такої не став сюрпризом. Ех, якою ж еталонною вона вийшла. Пас Озіла - відчайдушний підкат Джека, який вириває м'яч для Жиру, п'яточка Олів'є, яка переводить м'яч на Уілшира, миттєва стіночка з Жиру, знову п'ятка на Ремсі - і валлійський Мессі забиває восьмий гол в сезоні.
 
Звичайно, після голу Девіса, десь там зарипіло, але Арсенал без зайвого тіпання захистив перемогу.
 
3. До речі про Сержа Гнабрі. Юнак вдруге підряд вийшов в старті команди в АПЛ. Йому 18 років, виріс він в Німеччинні, а в Арсеналі пограв на всіх атакуючих позиціях в середній лініЇ (в основному, в центі), і на фоні травм основи стрімко приблизився до стартового складу. В матчі зі Стоком Серж мені не дуже сподобався. Він непогано виглядав із м'ячем, але без нього відверто тупив. Скажем чесно, Тео Уолкот, якого замінив Гнабрі, не є зразком футбольного інтелектуала, але Серж навіть на його фоні загубився. В цьому ж матчі Гнабрі досить непогано відкривався, вчасно здійснював ривки, а з м'ячем він і раніше справлявся. Саме його прохід на останніх секундах першого тайму створив найнебезпечніший момент для Жиру, що не відміняє паскудної реалізації француза. Потім був ще один дриблінг, а потім гол (привіт центрбекам Суонсі, які проспали).
 
4. До речі про Жиру. Француз не забиває в другому матчі поспіль. Тенденція? Все може бути. Співпадіння чи ні, але у цих двох матчах на полі не було Теодора Уолкота. Тенденція? Можливо. Як би ми не поносили Уолкота за його реалізацію, але свою роботу він робить. Згадаємо його прохід в матчі зі "шпорами" і той об'єм чорнової роботи, яку не завжди видно по телевізору. В його відсутності цю роботу скидають на плечі Жиру, і тому не вистачає сили поставити крапочку в потенційно гольовоу епізоді.
 
5. Добре все, що добре закінчується, але пора би лазарету Арсеналу порожніти. Жаль дивитися на бідолагу Джека, який мучиться на фланзі, на заміни, які виконуються для галочки, на Жиру, який вже після шостого туру нагадує коня в милі. Ну і в січні непогано б прикупити декілька гравців. Ціль № один - форвард, ціль №2 - крайній хав, ціль №3 - центрбек (необов'язкова опція).
 
6. Фламіні. Я не був проти повторного приходу француза в Арсенал, я був проти самого Фламіні. Як згадаю цю історію з його переходом в Мілан, так покриваюсь холодним потом. Це потім я прочитав дуже схожу по сюжету історію переходу Фламіні з Марселю в Арсенал і зрозумів, що це за пацан. Тому я не хотів, щоб Флам одягав червоно-білу футболку ще раз. Я не хотів протиречивих відчуттів, не хотів ще раз заходити в одну і ту саму річку. Визнаємо, що з першої хвилини своєї гри (а це був екстренний вихід на заміну в матчі зі "шпорами") Матьє грає дуже грамотно. Що точно, без нього точно не було б першого місця. Скажу крамолу: вклад Фламіні в ці перемоги мені здається більшим, ніж вклад Озіла. Що не відміняє його гавняності, як людини.
 
__________________
 
Куточок статистики. 
 
1. Арсенал на першому місці. На два очка випереджає Тоттенхем, на 8 - Манчестер Юнайтед. Ха-ха.
 
2. Арсенал підряд виграв 8 виїздних матчів. Рекорд у Челсі - 11 штук.
 
3. Ще одна вісімка. Ремсі забив 8 голів в останніх восьми матчах за Арсенал. За цим пропоную закрити тему відомого жарту на цю тему.

Открыть | Комментариев: 18

Плани на вересень


Чисто для того, щоб відрізати всі шляхи відступу і точно це зробити. В цьому місяці планую запостити наступні матеріали на блогах (подаються робочі назви):

1. Трохи про Озіла. Свіжатина, правда? Ну, нічого, я напишу такі подробиці, про які ви ще не чули, і зроблю такий аналіз, якого ви ще не бачили.

2. Арсенал. Старт сезону

3. Журнал Футбол. Тут будуть роздуми про управління журналом, шляхи покращення цього процесу, запуск проекту електронної версії і т.д.

Якщо комусь цікаві мої роздуми на конкретну тему, пов'язану з Лондонським Арсеналом, велкам у коменти. Наприклад, я неодноразово говорив у твітері, що літом зарплатна відомість клубу зменшилась на 400 тисяч фунтів (до підписання новачків) в тиждень і ви хочете почути подробиці - без проблем. 


Открыть | Комментариев: 35

Такая вот история


Я люблю историю. Но не всякую. Есть история, которая на самом деле лишь правда, в которую все договорились верить. А есть та, которую окружает тысячи деталей, документов, фотографий, комментариев очевидцев - бери, да изучай. Второй подход к хранению информации используют, например, в Англии. Попробуйте изучить какую-то нашумевшую историю - поток информации накроет с головой. Англичане бережно хранят все факты и фактики, чтобы потомкам было что вспомнить и над чем подумать.

 

Вот, к примеру, The DailyMail вышла с прекрасным материалом про телевидение в Англии. Ну что за красота! Смотришь эти фотографии и будто сидишь в машине времени. Атомосфера Копа, деревяный трибуны, черно-белые телевизоры, микрофоны, похожие на трубку курильщика - насколько это прекрасно, грех не перепостить. Но я бы не считал этот мой материал перепостом, потому что я значительно расширил дейлимейловский фото-отчет и добавил интересностей. Благо, наличие информации позволяет. Так что заваривайте чашку чая и читайте.

 

Одно из самых жестоких сражений нового сезона АПЛ грозит состояться за пределами поля, между телевизионными компаниями Sky и BT Sport.

В наши дни освещение событий на телевидении справляется не только с основной своей функцией - демонстрировать зрителям картинку - оно способствует пониманию нами игры. Сейчас трансляции со всех уголков мира находятся на расстоянии пару кликов мыши, они показывают 3D проекции, фиксируют голы, демонстрируют нарезки интересных моментов. Но так было далеко не всегда, хотя прогресс в области футбольного телевидения оказался невероятно быстрым.

 

Первым футболом, показанным в Англии, был специально организованный матч между Арсеналом и - кто бы мог подумать - резервной командой Арсенала в 1937 году. Первое фото хорошо показывает увлеченность канониров, с которой они исследуют невиданную ранее, диковинную, камеру.

 

Менеджер Арсенала Джордж Эллисон ожидает момента, когда он даст первое ТВ- интервью. Специальная программа транслировалась в эфире около 15-ти минут, а увидеть ее могли не так много людей. Телевизоров тогда было менее 10000 на всю страну (приблизительные данные). Цифра, возможно, не впечатляет, ценно другое: в этот день начались длительные отношения между футболом и телевидением.

Первая игра, показанная полностью в прямом эфире - поединок между Англией и Шотландией в апреле 1938 года. На картинке оператор на Уэмбли снимает игру. Гости победили благодаря голу Томми Уокера. Для ВBC матч комментировал человек, которого мы видели на предыдущей картинке, босс Арсенала Джордж Эллисон.

Передовица номера Radio Times 1954 года свидетельствует о растущей важности футбола и его показа. Номер способствует освещению предстоящего финала Кубка Англии 1954 года между Престоном и ВБА (на обложке показаны капитаны Том Финни и Лен Миллвард). Число людей, обзаведшихся кретиноскопами, значительно увеличилось после очень успешной трансляция Коронации в предыдущем году.

 

В это время компания ITV начала создавать коммерческое телевидение. ITV предложила командам примерно тысячу фунтов за игру (выручка на стадионе в день матча составляла около 3 тыс. фунтов - это и билеты, и продажа выпивки с закусками), но не все было так просто. Маленькие клубы, которые видели врага в лице телевизионщиков (как же, люди не придут на стадион, а будут тупить в телевизор, раскинувшись в кресле), не рвались идти на контакт. Сегодня такая позиция клубов кажется невероятной тупостью. Представьте себе: телекомпании, которые быстро уловили весомость интереса зрителей к футбольным матчам (полу-финал КЕЧ между МЮ и Реалом собрал около экранов телевизоров 6,5 млн. зрителей - рекорд ITV), изворачивались перед клубами как только могли. Транслировать только вторые таймы? Пожалуйста! Компенсация клубам, которые пострадают от трансляций? Без вопросов! Увеличить сумму за показ? Окей. Все было тщетно. До некоторых пор. Выход нашли работники ВВС, придумав программу Match of the Day (о ней ниже).

 

 

Интервью после матча теперь уже не диковинка: на фото журналист ВВС Дэвид Коулмен разговаривает с капитаном  Манчестер Юнайтед Ноэлем Кантэуллом (известен тем, что в одно время стал самым дорогим крайним защитником в истории британского футбола, успехов добился не только в футболе, а и в крикете), после победы ”красных дьяволов” в финале Кубка Англии 1963 года над Лестером на Уэмбли.

 

Коулмен - один из действительно великих британских комментаторов спорта всех времен, который освещал великие моменты Кубков Мира и Олимпийских игр на протяжении десятилетий, а также он был ведущим лучшей футбольной субботней передачи ВВС ”Трибуна”. Поразительной является и комментаторская долговечность Коулмена, который ”отговорил” на ВВС почти 50 лет.

 

У Дэвида был свой стиль комментирования, благодаря которому в 80-ых и 90-ых существувал термин ”коулментирование”. Еще один метр английского телевидения Клайв Джейм говорил, что ”комментаторы говорят то, что вы, возможно, захотите запомнить, а коулментаторы говорят то, что вы пожелаете забыть”. Одним из его грехов - а также фишкой - была жесткая капитанщина. Однажды Дэвид сделал серьезное заключение относительно возраста футболиста: ”В этом году ему 31, в прошлом же было 30”.

Самая известная программа о футболе в Британии - безусловно, Match of the Day, которая отпразднует свое 50-летие в следующем году. Пилот передачи вышел в эфире BBC2 в августе 1964 года, показав хайлайты матча Ливерпуль-Арсенал на Энфилде, где хозяева выиграли со счетом 3:2. На картинке выше футболист Ливерпуля Гордон Уоллес (Gordon Wallace) выигрывает борьбу в футболиста  Арсенала Дон Хоу (Don Howe) и забивает второй мяч своей команды. Аудитория программы, по оценкам, составляла около 20 тысяч зрителей, половина от количества людей, наблюдающих за игрой на Энфилде.

 

Чтобы запустить передачу, создатели MOTD пошла на ряд уступок клубам. Показывали нарезки только некоторых матчей (при этом никто заранее не знал каких), в эфир выходили поздно вечером, чтобы болельщики могли добраться домой даже с выездных матчей. Со временем передача стала невероятно популярной - ее смотрело четверть взрослого населения страны.

 

Ниже показаны специально оборудованные машины, размещенные возле Олд Траффорд, используемые для трансляции Match of the Day в 1964 году. В то время не было множества спутниковых антенн, поэтому машинки были незаменимы. Через несколько лет, в 1968 году, Match of the Day получил конкурента в лице программы на ITV The Big Match.

На снимке команда BBC, которая работала на Чемпионате Мира 1966 года в Англии. Кэннет Вольстенхолм (Kenneth Wolstenholme, нижний ряд посредине) комментировал драматический финал не-буду-говорить-с-каким-голом-призраком и произнес фразу, которую британцы считают чуть ли не самой известной в истории футбольного комментария.

 

Шли последние минуты. Кэнни начал говорить. ”Херст с мячем” - тут его внимание переключилось на людей, которые начали появляться возле поля - ”на поле вышли люди, они думают, что все закончилось” - в этот момент Херс забивает гол, счет становиться 4:2, и Кэнни начинает кричать - ”так и есть, все закончилось”.

 

Этот спич стал невероятно знаменитым. Панк-группа The Dentist  назвала этим монологом свой альбом, фильм Псы-воины заканчивается словами героя ”Вы думаете, все закончилось? Да, так и есть”, песня The Beatles содержит несколько слов комментария Кэннета, вспоминали эту фразу и после матча 38-го тура между  МанСити и КПР (”Он думал, что все закончилось, но это не так”).

 

Цифра в тему: финальный матч между Англией и ФРГ смотрели 400 млн. человек по всему миру!

 

На фото ниже Вольстенхолм ранее в 1966 году, на предматчевом включение матча между Вест Хэмом и Шеффилд Юнайтед на Аптон Парк: центральной игры в программе Match of the Day.

Судя по следующим двум фотографиям не скажешь, что зритель получал картинку высокого качества.  Это 1960-е. Его Королевское Высочество герцог Виндзорский наблюдает финал ЧМ-66.

На фото ниже показан герой  Суиндона Дон Роджерс, который наслаждается хайлайтами победы его команды над Арсеналом в финале Кубка Лиги-99.

Одно из самых узнаваемых лиц в истории футбольного британского телевидения - Джимми Хилл. Хилл был посредственным футболистом Бредфорда и Фулхэма, и таким же посредственным менеджером Ковентри. Затем он отправился на телевидение, где и оставался на десятки лет. Хилл вел MOTD более 600 раз. На картинке Джимми рассказывает о чем-то в сентябре 1973 года.

 

Вот уж кто побывал во многих футбольных шкурах. Футболист, профсоюзный лидер, тренер, менеджер, директор, председатель правления, ведущий, аналитик, судья.

Наряду с Брайаном Муром и Джоном Мотсоном, еще один комментатор заслуживает упоминания - это Барри Дэвис. Сначала Дэвис работал на ITV, но потом перешел на ВВС, где и провел большую часть своей карьеры. Он работал и в других видах спорта. На этой картинке Дэвис готовится к комментарию в 1974 году - заголовок говорит, что это была игра Ливерпуля. Да, это, безусловно, Энфилд, и легендарный Коп на фоне.

До 1990-х годов прямых трансляций в Англии было мало - часто в течении года в прямом эфире были показаны только несколько игр. Джентльменский набор: финал Кубка Англии, матч между сборными Англии и Шотландии, и, возможно, финал Европейского турнира, если в нем участвовала английская команда. Раз в четыре года болельщики наслаждались Чемпионатом Мира, который освещался более полно.

 

На снимке: оператор внимательно отслеживает перемещение великого голландца Йохана Кройфа во время матча против Болгарии на ЧМ-74. Матч, который был легко выигран Голландией (4-1), показывали в прямом эфире BBC.

На снимке оператор, работающий возле газона Портмэнд Роад (матч между Ипсвичем и Ливерпулем) - готовит запись, которую вечером покажут в MOTD. В то время Ливерпуль был центральной темой футбольных передач. Тем ноябрьским днем ”красные” проиграли 1-0, а чемпионат закончили вторыми, уступив титул Дерби Каунти.

Говорят, что раньше игроки были ближе к журналистам и телевизионщикам. На фото Рэй Кеннеди из ”Ливерпуля” (верхний ряд, справа) хвастается ”Ушастым” после победы ”красных” над Боруссией из Менхенгладбаха в Риме в 1977 году.

В составе команды BBC два комментатора, Тони Кубба и Барри Дэвис

Особое представление финала Кубка Англии стало славной традицией для многих поколений болельщиков. Трансляция часто начиналась в 11 часов утра. Сначала показывали выход команды из отеля и ее дорогу к Уэмбли. И, как без них, не обходилось без предматчевых интервью. На фото братья Брайан и Джимми Гринхофф разговаривают с Джеральдом Синстэдтом с ITV перед финалом 1979 года. Это была игра с неимоверно драматической концовкой, в которой Арсенал победил Манчестер Юнайтед со счетом 3:2. На то время, прямая трансляция матча на ITV стала самой рейтинговой программой World of Sport - субботней спортивной программы - которая проходила с 1965 по 1985 год

Комментатор ITV Брайан Мур показывает, что все в порядке  перед началом матча Тоттенхэм-Ноттингем Форест на Уайт Харт Лейн в октябре 1983 года. Рядом с ним находится бывшая звезда Ливерпуля Иан Сент-Джон (Ian St John), один из самых известных представителей ТВ в то время.

 

В 1985 между футболом и телевидением произошел разрыв. Телекомпании не хотели платить зарвавшимся, по их мнению, клубам больше определенной суммы, которая, в свою очередь, не устраивала клубы. Футбол исчез из зрительской программы. Не показывали даже MOTD, что звучит шокирующе.

 

Этот разрыв имел ошарашивающие последствия для...посещаемости. У некоторых клубов, которые чаще всего были героями MOTD, посещаемость упала на 25% (Тоттенхэм, например). Вся эта история заставила клубы по другому взглянуть на роль телевидения и стала мощным катализатором образования АПЛ.

 

 

Джон Мотсон из BBC и все еще комментирует сегодня, после более 40 лет работы. Он ворвался в мир футбольного ТВ, комментируя шокирующий финал КА-1972 между Херефорд и Ньюкаслом (”сороки” проиграли). Вот Мотсон в своей фирменной дубленке делает репортаж во время снежной бури, из-за которой перенесли матч Кубка Англии между Уикомбом и Питерборо в 1990 году.

Освещения футбола в Великобритании изменилось навсегда летом 1992 года, когда спутниковая телекомпания Sky начала показывать АПЛ.

 

Этот период футбола и телевидения заслуживает отдельного и очень подробного описания по той причине, что именно в это время родилась АПЛ, которую мы знаем. Все упиралось в деньги. Даже сейчас английская система распределения доходов от ТВ считается демократичной - выручка разделается между двадцаткой клубов АПЛ почти поровну (небольшая разница связана с количеством транслируемых матчей команды и местом в турнирной таблице) - совсем не то, что, допустим, в Испании. Но во времена, когда Премьер-Лиги еще не было, доходы от телевидения распределялись почти поровну между всеми профессиональными командами (92 клуба). То есть, лидер английского футбола и клуб из Второй Лиги получали практически одинаковые - и очень скромные - деньги. Робингудство в чистом виде.

 

Если посмотреть динамику роста доходов, получаемых Премьер-Лигой от телевидения, легко понять, почему боссы главных клубов страны так цепко ухватились за идею создания "элитного дивизиона" (очень хорошо и подробно эта история рассказана в книге "Бей-беги. Наше время", очерк первый "Накормить тигра").

 

Когда клубы делили доход толпой, все получали по 40 тысяч фунтов - гроши. Когда на горизонте замаячила компания ITV с предложением в 20 млн. фунтов уже на 20 клубов высшего дивизиона, президенты начали потирать руки. Миллион на брата! Слюнки потекли, когда со своим предложением подошел тот самый Sky: 304 млн. фунтов на 5 лет! Это уже больше 3 млн. фунтов в год, и это уверенность в будущем, и это почти в 100 раз больше, чем клубы получали раньше.

 

Sky рисковал, подписываю эту сделку, но когда количество подписчиков начало расти, компания купалась в золоте. Следующий контракт стоил телевизионщикам уже 670 млн., но их это не сильно расстроило.

 

Возможно, вы помните, какой кутеж был во время тех матчей. Если забыли - вот картинка из предматчевого шоу первого в истории Sky матча в понедельник в августе 1992 между Манчестер Сити и Куинз Парк Рейнджерс

Операторы должны были работать на вершине временных конструкций. На картинке пара трудяг, работающих матч между Шеффилд Юнайтед и Барнсли на Брамэл Лейн (1994 год).

В MOTD произошли огромные изменения за последние десятилетия - в ​​первые дни программы, зрители видели хайлайты только одного матча, через несколько лет матчей стало немного больше. В 90-ых показывали ключевые моменты каждой игры. На фото диспетчерская в 1997 году. Матч между Лестером и Тоттенхэмом показывают на куче экранов

Чемпионат мира 1998 года во Франции была первым опытом для BBC, когда они показали весь турнир на месте. Их студия с видом на Париж стала привычным зрелищем для телезрителей тем летом. Команды BBC накануне турнира. Стоят: Джимми Хилл, Барри Дэвис, Джон Мотсон. Присели: Алан Хансен, Дэс Линам, Гари Линекер. Пятнадцать лет спустя Хансен, Линекер и Мотсон все еще играют большую роль в жизни футбольной команды ВВС.

Трудно представить себе более обожаемого футбольного комментатора, чем Брайан Мур. Начинал он как радио-комментатор (мы уже упоминали его в связи с финалом 1966 года), потом пошел на телевидение, где провел 30 лет с ITV в качестве ведущего The Big Match и других спортивных программ, и, конечно, несравненного комментатора. На фото Мур перед его последней отработанной игрой. Финал Кубка Мира-1998 в Париже.

Видя такое стремительное развитие футбольного ТВ, немного странно, почему еще система pay-per-view не распространена сейчас. Первая в истории pay-per-view игра была показана в 1999 (матч между Оксфордом и Сандерлендом). Игру показали в качестве экспериментальной сделки между Футбольной лигой и Sky. И никто не удивится, если в один прекрасный день, мы сможем платить за просмотр матчей нашей любимой команды в любой подходящий день любой подходящей недели.


Открыть | Комментариев: 26

Розслабон по п'ятницям. Прізвиська у футболі


У мене є друг, який неймовірно любить спотворювати прізвища і імена футболістів та тренерів. Варто додати, що це у нього непогано виходить. Я часто насолоджуюсь плодами його роботи, та і сам інколи закидаю до колекції прізвище-друге.

Скажете, що це не надто інтелектуальне заняття? Скажете, що це грубо та не виховано? Не думаю. Футбол не місце для любязностей, він-то і існує, по великому рахунку задля стравлювання емоцій. Футбол - місце, де відтінків не так і багато, є свої і чужі, чорне та біле, перемога та поразка (упс, про нічию якось і забув). І назвати когось в запалі емоцій Хуйолем - природно. Та і смішно.

Коротше кажучи, експонати з колекції:

Хуйоль

Хуйоль

Міньєста

Міньєста

Адебайоб

Адебайоб

Сруні

Сруні

Дрочба

Дрочба

Канчелоті

Канчелоті

Панелька

Панелька

Ну і так далі. До персофанів прохання не ображатися. В коментарі кидайте ваші варіант "прізвищ".


Открыть | Комментариев: 17

Арсенал. В начале сезона


Здесь не будет скучных пересказов трансферного лета, обильного слюновыделения на ”все эти стеночки, забегания”, капитанщины и характерной для болельщиков переоценки сил команды. Только интересное, только свежак, только важное. Это вам не The Guardian - только Ekstrasens.

Скрытые перемены

Со стороны может показаться, что этим летом мы видим старый-добрый Арсенал. Нерушимые трансферные традиции, низменные интервью главного тренера, привычные голы от Дидье Дрогба, упущенный ”трофей”. Но. Начнем с малого.

После 51-го года правления, клуб покинул не вынесший надвигающегося маразма Питер Хилл-Вуд, а на его место прибыл молодой и перспективный сэр Чипс Кэсвик (Chips Keswick).

Чем это грозит клубу? Предположу, что ничем. Единственное, мы будем меньше слушать и читать бредовых заявлений Хилл-Вуда. 73-летний Кэсвик, складывается впечатление, будет с гордостью исполнять роль свадебного генерала. Он является не-исполнительным директором многих предприятий, директором Bank of England, а в Арсенальской борде с 2005 года.

Второе. Взгляните на количество игроков, покинувших команду. Есть здесь откровенно неизвестные фамилии, но есть и такие, которые на слуху. Те, которые приходили в команду с большой помпой (Денилсон, Шамах, Жервиньйо, Скилаччи, Сантос), с огромными надеждами (Аршавин), с надеждой на будущее (Санчес Уотт, Вито Маноне). Кстати, любопытно сейчас почитать мои статьи 2009 года о молодых игроках Арсенала, типа, ”что с ними стало потом” - кого там только нет (часть 1, часть 2).

 

До конца ТО еще успеет уйти Бендтнер. Чем вызван такой массовой сплав сухостоя? Причины могут быть разные, но я думаю дело вот в чем. В Арсенале сложилась неприятная ситуация, когда клубу тяжело пригласить звездного игрока и предложить ему большую зарплату из-за раздутой зарплатной ведомости. На контракте сидит куча посредственностей, получающих зарплату, которую ну никоим образом не заслуживают. В результате чего, в Арсенала одна из самых больших зарплатных ведомостей в дивизионе, но нету звезд, получающих реально большие деньги.

Третье. Не совсем изменение. Как мы знаем, вначале каждого трансферного окна кто-то из Арсенала заявляет, что у клуба куры перестали клевать деньги, а трансферный бюджет равняется ВВП Молдовы. Проблема в другом: никто эти деньги не тратит. В лучшем случае в ход идут средства, вырученные после продажи очередной звезды. Этим же летом Вано, он же Иван Газидис, во всеуслышание заявил, что у клуба есть 70 млн. фунтов на трасферы, а также сорвал покровы: рассказал, откуда эти деньги взялись. Откуда же?

Арсенал продал душу, ой, перезаключил соглашение с авиаперевозчиком Эмирейтс, за что будет получать 30 млн. фунтов в год (начиная со следующего сезона и до 2018/2019). В пакет услуг входит честь носить лого перевозчика на футболках (игровых и тренировочных), закрепление названия стадиона до 2029 года и, так называемый, маркетинговый пакет (рекламные акции, появления в медиа и т.д.). Первый транш денег от титульного спонсора клуб получит уже этим летом.

Также заключен новый контракт с экипировщиком. Этот сезон будет последним после 20-летнего сотрудничества для Найка и Арсенала, со следующего шить одежду ”канонирам” будет Пума, за что также будет платить 30 млн. фунтов в год.

Еще заключено ряд сделок, так сказать, второго эшелона важности.

В соответствии с последними финансовыми отчетами, Арсенал получил доход на сумму 234,9 млн. фунтов. Прогнозы на 2015 год - 300 млн., при условии, что клуб будет участвовать в Лиге Чемпионов. Бавария, к примеру, согласно последнего отчета, заработала 298,1 млн. фунтиков.

Также Газидис замечает, что Стэн ”молчун” Кронке намеренно не получает дивиденды из доходов клуба, реинвестируя прибыль в команду.

Ну и будущие доходы от обновленного контракта с телевизионщиками уже можно планировать в бюджет (клубам, занимающих первые места, бродкастеры будут платить около 30 млн.фунтов)

Дыры в составе

Несмотря на заявления Газидиса, трансферов все нет, а в команде полно проблем уже в самом начале чемпионата.

Если вы не слышали: Оливье Жиру (напомню, основной нападающий команды), заявил на днях, что клубу необходим форвард. И это после всех разговоров Венгера о подписании неимоверного таланта, который скоро ”будет во всех газетных заголовках”, Яя Саного. То есть, если даже Жиру, который может получить конкурента на свою голову, говорит, что форвард нужен, значит он нужен. В предыдущем сезоне, мучаясь после продажи РВП, Арсенал распределил обязанности нападающих между полузащитниками. Не верите? Вот вам статистика: четыре игрока ”канониров” забили 10 и больше голов в минувшем сезоне (Жиру, Уолкотт, Касорла и Подольски). Это только четвертый случай в истории, когда четыре человека забили по двухзначному количеству голов.

Мысленно перенесемся в защиту. Есть три центбека (Косьелны, Вермален, Мертезакер). Вермален в лазарете, Косьелны сходу получил красную, и на следующий матч АПЛ остается одинокий Мерте (не зря Санью наигрывали в предсезонке в центре защиты). С флангами чуть легче, но на левом уже сейчас проблемы. Монреаль травмирован, Гиббс получил повреждение в первом матче сезона. Общее состояние защиты хоть и улучшилось с приходом Стива Боулда, все-равно внушает опасения. В прошлом сезоне футболисты Арсенала совершили 22 так называемых last-man отбора (больше всех в Лиге), что говорит о ”паникерском” подходе ведения дел в защите.

В центре поля явно не хватает сильного игрока оборонительного плана. Типа Луиса Густаво. Или Алекса Сонга.

Вспоминая клоунаду, которую учудил в матче против Астон Виллы Войцех Щенсны, о вратарской проблеме просто скорбно промолчим.

Лучший игрок сезона 2013-14.

*статистика сезона 2012-13.

Медийное

Где Арсенал является лидером, так это в Твитере.

Не знаю в чем причина (может быть в том, что МЮ так поздно обзавелся синей пташкой), но ”канониры” остаются лучшими в Лиге по этому показателю. Намного больше футбольной твитермации здесь.


 

Лирическое

Я часто представляю себе день, когда Арсенал станет чемпионом. Салют на Эмирейтс, безудержная радость команды, барабанная дробь перед тем, когда капитан подымет Кубок над головой, дикие крики в камеру, разрезанная на сувениры сетка ворот, чемпионский парад в красном Лондоне. Картина неизменная - меняются только игроки. Четко представлять это действие я начал после травмы Эдуардо. Я думал, что пацаны отомстят за него - турнирная ситуация к тому располагала - и когда Сеск с ребятами подымут трофей над головой, Эд на костылях чуть в сторонке от беснующейся банды пустит скупую, гордую слезу. Но все пропало, и с каждым новым маем картинка в моем воображении становится все менее резкой, она размывается. Нет, реальная команда, не из моего воображения, периодически безудержно радуется, несмотря на отсутствие салютов и чемпионского автобуса с открытым верхом. Только я не радуюсь. Потому что четвертое место - это не трофей.


Открыть | Комментариев: 33

Ни дня без строчки. Особенности нового сезона АПЛ


The Guardian знову на зв'язку. Сьогодні декілька особливостей, пов'язаних з сезоном, який почнеться зовсім скоро. Оригінал - тут. Фотки - мої.

__________________________________________________________

ТЕЛЕВИДИНИЕ

После ITV Digital, Setanta и ESPN, BT Sport стал четвертым претендентом на корону Sky Sports. BT будет транслировать примерно четверть матчей в этом сезоне АПЛ, оставив Sky все остальное. У бродкастера есь 38 игр, которые начнутся в 12:45 субботы и команда, во главе с Джейком Хамфри (Jake Humphrey), окруженного аналитиками. Среди последних Майкл Оуэн, Стив Макманаман и Дэвид Джеймс, что намекает на то, что основным руководством BT Sport при выборе команды были Ливерпульские наклейки Panini 1998 года.

ТЕХНОЛОГИИ

Премьер-лига заключила пятилетний контракт с Hawk-Eye на установление камер фиксации гола на 20 стадионах клубов АПЛ и на Уэмбли, где они использовались в матче за Суперкубок, и будут использоваться в среду, в игре сборной Шотландии. Hawk-Eye насчитывают семь камер на крыше стадиона на каждой половине поля, которые делают тригонометрическую съемку движения мяча. После забитого гола судья получает сигнал на часы (от себя добавлю, что установка систем стоила приблизительно 250 тыс. фунтов, рефери будет получать сигнал в виде вибрации и с появлением характерного изображения, а точность технологии - 1 мм. На картинке, кстати, шесть камер, а не семь).

МЕНЕДЖЕРЫ

Да, Ферги ушел, а Жозе вернулся, но обратите внимание на Малки Маккея, высокообразованного современного шотландского тренера, который встретит свой дебютный сезон в АПЛ на третьем году работы в Кардиффе. Он является дотошным и кропотливым учеником школы Мойеса, и старается держать себя спокойно при общении с прессой.

Мануэль Пеллегрини выигрывал титулы в Эквадоре и Аргентине, выводил Вильярреал и Малагу в Лигу Чемпионов и занял второе место Ла Лиге с Реалом, несмотря на то, что тогда команда побила свой рекорд по набранным очкам (96 пунктов). Его команды играют в таком себе ртутном стиле, он говорит по-английски, что важно для построения его хорошо продуманных тренеровок. Ян "источник цытат" Холлоуэй вернулся, наряду с более знакомыми фигурами Стива Брюса и Марка Хьюза.

ИГРОКИ

Манчестер Сити потратил больше всех на четырех абсолютных новичков на английских землях - нападающих Хесуса Наваса, Альваро Негредо, Стевана Йоветича и динамического полузащитника Фернандиньо. Немецкий нападающий Андре Шюррле рассказывал, что в детстве он носил поддельную футболку с именем Фрэнка Лэмпарда, а теперь будет играть вместе со своим героем на Стэмфорд Бридж. Новобранец Ливерпуля Яго Аспас похож на прирожденного бомбардира, а новичек Суонси Вильфрид Бони, такое впечатление, был создан для этой команды. Шпоры подписали Паулиньйо - полузащитника мирового класса - и результативного, трудолюбивого центрфорварда Роберто Сольдадо, а Сандерленд заверших переход одаренного Эмануеля Джаккерини.

СТАРЫЕ ЗНАКОМЫЕ

Добро пожаловать обратно Николя Анелька, человек, с жизнерадостным характером и сияющей улыбкой (это троллинг такой? - прим. Ekstrasensa), который присоединился к ВБА, его шестого английского клуба.

Кевин Филлипс, после двух лет в Чемпионшипе, снова вернулся в АПЛ в возрасте 40 лет с Кристал Пэлас, следуя примеру Тедди Шерингем, Гордона Стракана и Брайанк Робсона - полевых игроков, выходящих на газон в 41 год. Райан Гиггз присоединиться к этому клубу в конце ноября.

ЮЖНЫЙ УЭЛЬС

Первое уэльское дерби в АПЛ. До этого Кардифф выиграл 43 матча, Суонси - 35 в 105-ти играх.


Открыть | Комментариев: 6

Превью Арсеналу. Варіант від вболівальників


Продовжуємо готуватися до сезону в АПЛ. 

Ми знову на хвилі The Guardian, цього разу думки від вболівальника Арсеналу. Оригінал - тут. Там же можна знайти превью від фанів інших команд. Велкам.

_______________________________________________________

Молчливый Стэн уважил своим присутствием Кубок Эмирейтс: надеюсь, он захватил с собой ключ от сейфа с нашим хваленным бюджетом. Конечно, стоит сказать спасибо за избавление команды от сухостоя и возможность начать сезон с проверенными бойцами, но я бы предпочел, чтобы в Арсенал уже давным-давно перешли какие-то сильные игроки. Есть подозрение (если понимать, что  ликвидность ”канониров” является общеизвестным фактом, а фокусировка Арсена Венгера на соотношении ”цена/качество” - прытчей во языцах), можно подумать, что наш менеджер сначала ”подмигнул” Ливерпулю, чтобы увидеть их реакцию, а только потом будет переплачивать за Луиса Суареса. Есть, правда, опасения, что и последний бид не удовлетворит ”красных”. Возможно, это хитрый план Профессора для умиротворения масс, типа «мы пытались со всех сил, но не смогли" Но после того, как мы стали свидетелями недееспособности Яя Саного, нашего единственного перехода, повлиять на улучшение дел в команде, можем ожидать истерику на стадионе, если наш Дедушка не будет в состоянии дополнить команду топовыми игроками.

Ключевой игрок. До прихода новичков, нашими ключевыми игроками остаются те же люди: Уилшир, Касорла и Косьелны. Выступление Жиру во время предсезонки, кажется, он хорошо отреагировал на угрозу конкуренции, ну и 16-летний Зелалем вполне может быть звездой в процессе становления.

Слабое звено. Оборонительные недостатки команды остаются очевидными. Посмотрите хотя бы на Санья, который играет в центре защиты, на на Игнаси Микеля, похожего на рыбу, вытащенную из воды, на позиции фулбека.

Генератор заголовков. Надеюсь, Луис Суарес.

Если бы вы могли подписать одного игрока из прошлого... Тони Адамс - мы молимся на лидера с тех пор, как я себя помню.

Прогноз на сезон. Выше ”шпор”


Открыть | Комментариев: 14

Превью сезону від The Guardian (Арсенал)


Сайт The Guardian перед початком кожного сезону АПЛ робить масштабне превью для кожної із команд. На перший погляд може здатися, що ці превьшки трохи капітанські. Такий ефект створюється через перезавантаженість нашої свідомості інформацією. Наприклад, тему Суареса ми побачили з усіх кутів, в усіх ракурсах і сказати щось нове в відведеному абзаці тексту превью дуже тяжко. Цінність таких превьюшок можна буде оцінити в майбутньому. Заходиш через рік, перечитуєш і задумуєшся, мовляв, от воно як було. А в реальності зовсім по-іншому склалося. Або не склалося. Коротше кажучи, превьюшки від  The Guardian - крута штука. Єдиний їх мінус в тому, що написані вони англійською.

Гарячі новини: я виправив цей мінус - перед вашими очима переклад превью для Арсеналу. Декілька слів про переклад. Спочатку я думав, що повинен передавати текст ледве не слово в слово, а потім подумав: ні, не повинен! Тому я трохи адаптував текст, дещо забрав, дещо вкоротив, і ось він - результат.

І ще одне: я буду просто щасливий, якщо мій текст стане кременем, який дасть початок яскравому багаттю з перекладів превью інших клубів. Якщо вболівальники Манчестерів, Челсі, Тоттенхема, Ліверпуля, Суонсі і Крістал Пелес подумають щось на зразок, бля, чувак переклав текст про Арсенал, а наші клуби що, на галімому мають висіти, - і почнуть азартно писати пости, я буду дуже радий (ссилка на всі превью тут)

____________________________________________________________

На самом деле, Арсен Венгер никогда не меняется. ”Это напоминает ситуацию, когда вы стартуете стометровку, а тут кто-то неожиданно покупает Усейна Болта”, - сказал Арсен во время предсезонки в восточной Азии. ”Я не знаю, насколько вы быстры, но, в любом случае, это будет для вас проблемой”.

Его клуб, цитируя исполнительного директора Ивана Газидиса, вступил в эпоху "финансовой мощи", пересмотрев условия коммерческих контрактов. Сейчас он способен побороться за самые именитые лоты на рынке. Но есть еще часть Венгера, которая находит всю эту финансовую возню немного грубой, несколько искусственной и противоречащей установившемуся порядку вещей.

В глубине души Венгеру не нравиться грабеж футбольных эквивалентов Болта, игроков с турбонаддувом, способных заставлять публику поворачивать головы и способных стать ключом к успеху. Он продолжает бить в набат, обсуждая деньги, которыми он всегда дорожил.

Можно даже представить себе, как он улыбается озорной улыбкой, скрывающей хриплый смех, и объясняет 3 сентября, что его команда и так достаточно хороша, а ”топ кволити” игроки могут быть лишь неким бонусом. Посмотрите на характер его игроков – он выдающийся. Посмотрите на молодых игроков и их огромный потенциал. Ну и Абу Диаби – это всегда как новый трансфер. Когда он готов выйти на поле.

”Это не совсем правильно”, - добавит Венгер, обсуждая вопрос подписания дорогостоящих игроков. ”Это отбирает шанс у кого-то, кто хорошо работает в клубе и развивает людей и футболистов, фокусируя внимание на качестве игры”.

И все же, кровожадный Венгер, который стоит на пороге своего 18-го сезона в Арсенале –  его навязчивой идеи, труда всей его жизни – должен прийти к пониманию того, насколько сильно он нуждается в подписании действительно крутого игрока.

Во время предсезонки трудно найти хоть одного футболиста или представителя клуба, который не хотел бы заполучить в команду поднимающих моральный дух, высококлассных и, да, очень дорогих игроков. То же самое можно сказать и о фанатах. Все очень просто: если трансферное окно закончиться без крупного подписания - жди мятежа в фанатских рядах.

Суть в том, что Арсенал закончил прошедший сезон с 16-ти очковым отставанием от лидера по причине отсутствия игроков мирового класса (таким игроком они укрепили своего соперника), а значит, команда нуждается в свежей крови. Это знают все, об этом все говорят. Вопрос стал всепоглощающим.

Можно, конечно, поговорить об импульсе конца сезона, об отсутствии травмированных, о грандиозном духе, о форме Джека Уилшира, об игроках, которые прогрессируют, об ощущении того, что эта команда может обыграть любого в «свой» день (”Бавария” подтвердит).

Слова словами, но до сих пор в клубе появился только 20-летний нападающий Яя Саного на правах свободного агента из французской Лиги 2. Во многом, франко-африканец является старым-добрым Венгеровским подписанием: неожиданным, но с большим потенциалом и с внушительным больничным листом. Венгер говорит, что Саного «удивит вас ... он топ-класс», и он не скрывал своего раздражения, что трансфер игрока с трудом зарегистрирована в связи с отсутствием комиссии за перевод.

До этого лето Арсенала было похоже на игру с высокими ставками. Началось все после того, когда клуб достиг принципиального согласия на трансфер с Гонсало Игуаином.

«Нам удалось получить разрешение от Реала и вести переговоры с Арсеналом», сказал Хорхе Игуаин, отец игрока и его агент 4 июля. «К счастью, совсем скоро я смогу наблюдать за тем, как мой сын играет в АПЛ». Следует отметить, что не было никакого соглашения между клубами.

Арсенал колебался. Они думали, что могут заполучить еще лучшего нападающего - Луиса Суареса, который, как сообщили представители «Арсенала», имеет пункт в контракте, позволяющий покинуть клуб за сумму в 40 млн фунтов. Окей, чуть более 40 миллионов, если быть точным. Они также сказали, что Суарес хочет покинуть Энфилд, чтобы играть в Лиге Чемпионов. Игуаин превратился в запасной вариант, но Арсенал продолжал думать, что всегда сможет вернуться к нему в случае необходимости. Затем Игуаин перешел в Наполи и, по иронии судьбы, дебютировал за свой новый клуб в матче с Арсеналом на Кубке Эмирейтс.

Сейчас, похоже на то, Арсенал поставил все на Суареса. Лондонцы хотели бы купить Уэйна Руни, но если Уэйн и покинет «Юнайтед», он предпочтет присоединиться к Челси. Но персона Суареса разделила болельщиков на два полюса. Части из них не нравиться поведение Луиса, другие же с удовольствием вставят абонемент в турникет, чтобы увидеть игру уругвайца. Вторая часть сфокусирована на том, как богом данный талант Суареса может придать импульс команде.  

Может ли Арсенал провернуть эту сделку? Учтет ли судьба их храбрость? Их второй бид по Суаресу ценой в 40 млн и 1 фунт сделан с целью, чтобы активировать пункт в контракте уругвайца, привел в ярость всех в Ливерпуле. Даже владелец, Джон Генри, поинтересовался, что там курят на Эмирейтс? Этим предложением была дана отмашка на старт войны и комментарий Венгера о его желании провернуть все в ”дружественной атмосфере” выглядит намерением выдавать желаемое за действительное.

Трансферная политика Венгера в последние два сезона сместился  в сторону покупок зарубежных опытных игроков. В 2011 году были куплены Микель Артета и Пер Мертезакер; Лукас Подольски, Оливье Жиру и непревзойденный Санти Касорла пришли прошлым летом. Но до сих пор клуб никогда не платил за игрока больше, чем 15 млн. фунтов, сумму, которую они потратили на Андрея Аршавина в 2009 году. Русский был отпущен восвояси 30 июня (дурное знамение?) Трансфер Суареса катапультирует клуб в неизведанные тернистые территории.

Ситуация с этим трансфером уже выглядит грязноватой. Непрекращающиеся споры с Ливерпулем о силе пункта в его контракт (переговорщики «красных» утверждают, что он не дает права Суаресу сесть за стол переговоров). Учитывая, что спорное предложение было выставлено две недели назад, и не было никаких официальных переговоров между игроком и Арсеналом, Ливерпуль, кажется, стоит на твердой земле.

Кстати, удивительно, как, казалось бы, пара слов, написанных простым английским, могут быть предметом таких различных толкований. Обсуждается вопрос подачи Суаресом судебного иска вместе с запросом на трансфер. Очевидно, что Реал фокусирует свои усилия на Гарете Бэйле, что делает Арсенал самым вероятным кандидатом на переход Луиса, если он все-таки состоится.

Ливерпуль уже заявил, что не собирается продавать Суареса, и уж точно не собирается отпускать его в Арсенал, который является предположительным конкурентом «красных» в борьбе за место в ЛЧ. Арсенал, тем временем, разрывается между тем, чтобы увидеть, как их последнее предложение подействует на ситуацию и тем, чтобы сделать еще одно, более значимое, которое станет реальным вызовом. «Очень тяжело предсказать, как все это разрешится, пока мы не сыграем первую игру в квалификации в ЛЧ», - добавил Венгер.

Проблема Арсенала в том, что новый центрфорвард не предел их требований. Томас Вермален вылетел, как минимум на шесть недель, Йохан Джуру отдан в аренду в Гамбург. Также было бы отрадно увидеть усиление в центре поля. Как бы хорошо Аарон Рэмси не закончил прошлый сезон и как бы хорошо не выступал он во время предсезонки. Венгер давно уже обратил свой взор на Маруана Феллаини.

Позиция вратаря также является дискуссионной, так как Войцех Щесны нестабильно выступал в прошлом сезоне. Венгер испытывает потребность подписать нового голкипера, но он также доверяет Лукашу Фабиански, который имеет больше шансов, чтобы утвердиться, чем когда-либо. Щесны дает совершенно правильное заключение, что ни один вратарь не проводит сезон без ошибок в 23 года, но у него есть много возможностей для развития.

Это большой сезон для Уилшира, и не только потому, что в его конце намечается чемпионат мира. Полузащитник сборной Англии, по мнению Венгера, все еще не на 100% готов, но это первая предсезонка с 2010-го года, которая вселяет оптимизм. В сезоне будут моменты, когда Уилширу понадобится передышка, возможно даже в важных играх. Хватит ли у Венгера смелости, чтобы посадить Джека на лавку, когда это понадобиться? Ранее Венгер признался, что в прошлом он чрезмерно часто использовал Уилшира, что, возможно, способствовало росту травматичности игрока.

Венгер говорит, что «особая связь» существует между его британскими игроками и клубом, а они, в свою очередь, распространяют эту связь остальной части команды, помогая задать правильный тон. Уилшир, Рэмси, Тео Уолкотт, АОЧ, Киран Гиббс и Карл Дженкинсон сейчас смотрят вниз с огромного рекламного щита на Эмирейтс, и есть интересные молодые игроки, готовых следовать за ними (хотя и не британцы) – Серж Гнарби и Гедион Зелалем самые перспективные среди них. Кубок Лиги в этом сезоне следует смотреть обязательно.

Это непростое время, где надежды подрываются страхами. Арсенал является единственным клубом из Топ-4, который не поменял тренера, и стабильность может дать им преимущество. Если бы только, как говорят фанаты, они смогли подписать одного или двух игроков высочайшего класса. Это вечный припев. Следующие четыре недели, в которые поместятся оба матча квалификации Лиги Чемпионов, могут определить все.

Вердикт The Guardian: 5-е место.

Оригінал тексту тут.


Открыть | Комментариев: 23

Розслабон по п’ятницям №3. Книги.


 

Похвастаюсь.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Як видно зі скріншота, за останній місяць я прочитав чотири книги. Для мене це солідний показник, вище середнього. Подобається мені не тільки кількість, а й якість. Ідеальний набір: художня книга, бізнес-книга, книга про те, як писати книги, і книга-загадка. Якщо ви читали мій блог про творчість, то знаєте, що книги – моя пристрасть.

 

Хтось пам’ятає розміщення туалету(ів) у всіх місцях, де він був, хтось безпомилково згадує деталі сотень міст, до яких заїжджав, для когось не проблема пригадати, що він їв в останню п’ятницю липня, коли йшов дощ. А я пам’ятаю світ, який оточував мене, коли я читав свої улюблені книги.

 

Пам’ятаю, прокинувся вночі з розумінням, що горю. Ну, температура висока. Що ж робити – спати вже не будеш: я ввімкнув світло, потягнувся рукою до журнального столика і взяв звідти верхній «Футбол». Збірна Угорщини, великі «Араньчапат» у виконанні дяді Боби. Ніч закінчилась, почався новий день, температура не спадала, і замість Кочиша і Пушкаша моєю уявою заволодів Джон Сміт – людина із найбуденнішим ім’ям в світі, але з неординарними здібностями.

 

Я прочитав ”Мертву зону” в якомусь наркотичному тумані, під постійною температурою, під ліками, без сну і без їжі. На фоні брат дивився ”Пітер ФМ”, кіт застрибував на ліжко поцікавитися моїм здоров’ям, а я листав сторінку за сторінкою, перебуваючи в полоні книги.

 

Удар, завданий моїй свідомості ”Метрвою зоною” Стівена Кінга, вдалося повторити лише двом книгам. Це ”Три товариші” (рецензію на наші блоги писав)  Ремарка і ”Війна кінця світу” Маріо Варгаса Льоси. Кожного разу, коли я відкриваю художню книгу, я чекаю повторення цього удару, повторення ефекту, по-справжньому наркотичного, який валить з ніг. Іноді трохи вставляє, іноді взагалі проходить мимо, іноді на пам’ять залишається тільки похмілля.

 

Книги схожі на наркотик - вони підмінюють реальність. Вони дарують іншу, часто більш правильну, більш героїчну. Можливо, вони і створенні для того, щоб перенести частинку цієї правильності в наш хаотичний світ.

В коменти запрошуються ваші улюблені книги і історії про те, чому ви їх любите, і чому любите читати взагалі.

Не напрягайтесь, пишіть те, про що думаєте - це розслабон.


Открыть | Комментариев: 99

От вона яка - слава


Заходжу на The Guardian, читаю основний блок новин, боковий зір помічає справа інородне, як для цього сайту, сполучення слів: Igor Boyko. Хуясє, думаю, дожилися, колумніст football.ua пише для одного з найкращих, якщо не найкращого футбольного сайту. Тикнув на ссилку (от і вона: http://www.theguardian.com/football/blog/2013/jul/30/euro-2012-ukraine-one-year-on) - справді дожилися.

"Пройшов рік після Євро-2012 - а воно того вартувало?", - пише Ігор Бойко.

В двох словах про статтю:

 - реконструкція стадіонів в Харькові та Києві - повністю виправдана. Металіст вперше в історії фінішував другим в УПЛ, команда має прекрасну підтримку на домашніх матчах. Після переїзду Динамо на Олімпійський відвідуваність на матчах Динамо збільшилась (несподівано, правда?)

 - в Львові все по-іншому. Карпати зіграли лише декілька матчів на новій арені і, не задоволені ціною аренди, вернулися на свій старий стадіон. В результаті чого нова арена загинається під вантажем боргів: тільки за електроенергію і воду треба заплатити 2 млн. гривень. Виявляється, є інформація, що стадіон можуть знести, так як це дешевше, ніж підтримувати його функціонування.

 - загальна інфраструктура була покращена, але, заявляє Бойко, не все так просто. Аеропорти не використовуються на повну потужність, дороги реконструйовані тільки в містах, які приймали чемпіонат, і то не витримали перевірки зимою. Не витримали морозів і швидкісні потяги. Автор порівнює подорож на потязі з грою в російську рулетку. Також, варто зазначити, потяги пустують - білети занадто дорогі для українського пасажира.

 - кількість туристів виросла, але не на стільки, як очікували;

 - не спостерігається також футбольного буму. Все стало ще гірше, український футбол проходить через найскладніший період в історії, і, наприклад, Кривбас, відійшов в інший світ. Автор вловив саму суть проблеми: виявляється, в Україні футбол не бізнес, а просто іграшка в руках олігархів.

 - проте в Україні з'явилося багато талантів, серед них Максим Коваль і Едуард Соболь (без поняття, до чого цей пасаж, мабуть, необхідно було набрати певну кількість символів).

Підсумок: Євро було класною вечіркою з відповідним похміллям. Ефект не такий великий, як ми сподівались.

Дякуємо, кеп.

Найбільше мені сподобався комент під матеріалом:

"Я був в Україні на двох матчах збірної Англії (в Донецьку і Києві) і мені сподобалося те, що я побачив. Це було далеко від того образу, який сформували неякісні ЗМІ Великобританії. Я і тисячі інших фанатів чудово провели час в компанії гостинних місцевих жителів в їх гарних містах. Існує дещо, що не може бути виражено готівкою чи обраховано цифрами. Здається, народ України відчув себе краще, прийнявши Євро на такому високому рівні, і сам цей факт виправдовує все".

І це ще він у Львові не був:)


Открыть | Комментариев: 44

Динамо-Севастополь. Поматросил - и бросил.


Оскільки вчора на стадіоні я, в основному, тестував якість пива, традиційного звіту не буде. Будуть спостереження про те, що сподобалось, а що не дуже.

Сподобалось:

1.       Гра в цілому. В такому варіанті захисту гра Динамо виглядала цілісніше. При цьому Трімулінас і воскреснувший Сілва непогано розширили фронт атаки. Тремулінас зруйнував дисонанс в атакуючому потенціалі між флангами, а Сєлін виглядав не гірше, ніж Віда в центрі захисту (не найкраща похвала, згідний).

2.       Відсутність Гармаша не вплинула на якість гри. Або вплинула позитивно. Еволюція Аруни продовжилась. В першому турі він грав найближче до захисту з усіх центрхавів, в другому – найближче до атаки, в третьому вони з Велозу створили мобільну двійку. Один з футболістів прикривав тили, другий допомагав атаці. Бомбардирування Аруною чужих воріт дало свої плоди, кількість переплавилась в якість.

3.       Націленість на ворота Мбокані. 4-и голи в трьох матчах – цифри говорять краще, ніж слова.

4.       Різноманітність в атаці. Блохін натякав, що хоче побудувати команду з сильними флангами (про це натякали також трансфери), але в цьому матчі атаки йшли не тільки з флангів, але й через центр, використовувалися дальні удари, простріли, проникаючі передачі.

5.       Моя ставка в прогнозі зіграла – 5 очок в кишені.

Не сподобалось:

1.       Кількість людей на стадіоні. Я прихильник підходу ходити на свою команду, а не на суперника. Тому не дуже зрозуміло, чому в такий гарний з погодної і часової точки зору день, коли команда кожного тижня поповнюється іменитими новачками, стадіон не був заповнений навіть на половину.

2.       Гра найдорожчого футболіста в історії Динамо. Розумію, що Беланда ще не набрав форму, але зверніть увагу, як зіграв свій перший матч Тремулінас.

3.       Можливо мені здалося, але в касах, де продають пиво і закуски, почали розплачуватися налом. Це сповільнює чергу і лишає власників карточок переваги. Все-таки, ми заплатили за цю перевагу.

4.       Стає проблемою знайти чотири українці для стартового складу. В цьому варіанті складу троє із них виконували захисну роль, а одинокий Ярмоленко – атакуючу. Хто за ними? Гусєв, який може зіграти майже на будь-якій позиції, Гармаш, який травмований, і Безус, якого серйозно потиснули зі складу. В таких умовах Кравець відправляється в оренду.


Открыть | Комментариев: 31

Настроение : розслабон    

Розслабон по п’ятницям №2. Серіали.


Серіали – це круто.

 

В серіалах мені подобається багато речей. Мені подобається, яким чином скепсис, з яким сідаєш дивитися кінчик, переплавляється в залежність. Друг каже: глянь, мовляв, серіалчик новий. Про що? Про війну між різними кланами, дракони там літають, круто. А ти такий думаєш: дракони? Ні, час захоплення драконам закінчився в дитячому садочку. Потім ненароком натрапляєш на серію, заходиш на лостфільм, і все – підсів. Проходить півроку, а на робочому столі заставка «Winter coming», в блозі пости з в’ялими поясненнями причини популярності серіалу, а твітер заповнений записами на зразок #шок#9 серія.

 

Або пише тобі хтось в аську: глянь, серіал йде по тєльчіку про маніяка-поліцейського.

Та знаєш на чому я твоїх маніяків крутив? Зайнятися ніби немає чим. Ну, ви приблизно здогадуєтесь, в що переростає цей скепсис.

 

Ще мені подобається відношення широкої неосвіченої публіки до серіалів. Недавно на занятті англійської сказав, що люблю дивитися серіали – а в кабінеті такий зверхній смішок пішов, мовляв, прожигаєш життя, пацан. А самі, мабуть, в однокласниках чатяться або дрочать замість того, щоб нову серію Декстера подивитися. Треба ж знати, що дивитися, а не Санту Барбару згадувати.

 

Варто зізнатися, що я дивлюсь не дуже багато серіалів - працювати, все-таки, потрібно. А крім того, не забуваємо про різноманітні шоу, футбол, фільми, тому не в курсі всіх новинок, всіх бомб, суперів і ухтишок, що, з вашою допомогою, спробую виправити.

Довго думав над своїм топ-5 в світі серіалів і ось до чого прийшов.

Місце №1. Перше місце безсумнівно належить Хаусу. Я написав пост в блог після закінчення серіалу і це мій улюблений пост. Коли я згадую про Хауса, мене починає душити неймовірно сильне відчуття ностальгії. Я розумію, що чекати серіалу такої сили доведеться ще років 50, без гарантії дочекатися. Але я чекаю.

Місце № 2-5. Тут немає чіткого хіт-параду, тут є група серіалів, які чимось мені подобаються:

- Друзі;

- Декстер;

- Во все тяжкие;

- Гра престолів;

В коменти запрошуються ваші Топ-5 по серіалам і сльозливі історії про те, чому вам подобаються серіали.

Не напрягайтесь, пишіть те, про що думаєте - це розслабон.


Открыть | Комментариев: 148

Говерла-Динамо. Полювання на ведмедя


Незвично дивитись футбол по тельчіку після стадіону. З однієї сторони – деталі краще видно, повтори до твоїх послуг, операторські нарізочки, коментаторські підказки. З іншої – цілісну картину побачити тяжче. Спостерігаєш за атакою і не бачиш чим зайнятий Віда. Дивишся за контрою Говерли, а де Мбокані. Ну і атмосфера, як без неї. Наша цифрова епоха дозволяє дізнатися відповідь на будь-яке запитання за лічені хвилини (якщо відповідь існує), подивитися на майже будь-який об’єкт, знаходячись за тисячі кілометрів від нього, записати і послухати будь-який звук, але є дещо, що цифра поки що не може відтворити. Атмосфера. Сукупність звуків, запахів, образів, і наших відчуттів складають атмосферу.

Досить, до гри.

Важко обійти зміни, які зробив Блохін. Коуч Динамо прогнозував зміни в складі ще на пресконференції після Волині, але тоді я думав, що постраждає Ленс (з виходом Дуду) і, можливо, Сєлін. Ленс і справді присів на лавку, але його місце зайняв не Дуду, а Гусєв, виходу якого стадіон просив в першому турі. Але не це найголовніше. Перше, на що я звернув увагу – відсутність Велозу. Я відмічав те, що Велозо виглядає так, ніби він ще на сборах, мабуть, так же подумав і Блохін. Можливо і інше – необхідно вживляти в команду новачків, особливо таких зіркових, як Беланда, тому і пішла в хід ротація.

В цьому плані цікаво спостерігати за еволюцією Аруни. В минулому матчі з трійки хавів саме Лукман знаходився найближче до форвардів, і виглядав непогано, але дуже метушливо. Тут же Аруна отримав завдання сісти глибше і знаходився ближче до захисників, ніж усі його колеги по центральній лінії. В такому статусі Аруна сподобався більше. В цій ролі він був, скоріше, не метушливий, а різкий. Різкість допомагала страхувати партнерів і відбирати м’ячі, і не заважала проявляти свої диспетчерські функції (пас в другому голі який крутий). Скажу так: в цьому матчі Аруна більше рухався без м’яча, ніж з ним. Прорізалися і удари: один видався на славу, голкіер ужгородців парирував.

Беланда поки що дуже сирий.

Захисна ланка залишилась без змін, нікуди не ділися і проблеми. Було б у Говерли більше удачі, гол залетів би у ворота Динамо набагато раніше. Ну і Коваль герой, звичайно. Бронижилет йому на наступну гру не завадило б одягнути.

Мбокані другий матч поспіль демонструє скіли відмінного фінішера. Без лишніх рухів та ефектів: випередив захисника, підставив ногу – перший пішов, вивалився на голкіпера, спокійно його обійшов, і відразу точний удар. Три голи Динамо – три голи Мбокані. Варто зазначити і його бійцівський характер. Вже можна сказати, що Мбокані стабільно отримує по голові (в першому матчі в кров голову розбили), але в гру повертається без проблем.

Якщо говорити про тих, хто ще сподобався, то це Ярмоленко. Лідер Динамо пахав вище всяких похвал: однаково корисним був на обох таймах, обводив, навішував, прострілював, бив по воротам. Для повного щастя, для того, щоб розкріпоститися, Андрію потрібно забити гол. Два нереалізовані виходи сам на сам, мабуть, придавлюють вже мозок.

Старий-добрий Гармаш знову в ділі. Удар після свистка в першому таймі арбітр йому пробачив (за що вислухав на свою адресу немало ласкавих слів від вболівальників), але в другому таймі вручив заслужену жовту в абсолютно нейтральному епізоді. Після того, підозрюю, на очах у Дениса з’явилась полуда, тому що в наступному ж епізоді він завалив говерлівця, потім пішов захищати Аруну, і Блохін провів екстрену заміну, знявши Гармаша. Денис йшов на лавку ніби в трансі, і тільки Блохін зміг повернути його до життя. Потім камера ще декілька раз показувала Дениса і його активну жестикуляцію в сторону сусіда по лавці – ніяк не міг заспокоїтися. Полуда в цей час вже спала.

Якщо говорити про загальне враження - краще, ніж в першому турі. Пацієнт, скоріше, живий. Але не більше.

З.І. Пенальті, скоріше, був.


Открыть | Комментариев: 16

Настроение : розслабон    

Розслабон по п'ятницям. Рокриваємо карти.


Не секрет, що футбол - тема, що об'єднує нас усіх. Також не секрет, що ми тут, на затишних блогах, цікавимося не тільки футболом. У всіх, безумовно, є маска експерта, і з цією маскою ми можемо дати коментар на будь-яку футбольну тему - від іспанізації "Баварії" то ненормальності факту відсутності твіттера в журналу Футбол. Але в реальності ми цікавимося не тільки футболом. Підтвердженням цьому є часта поява записів з проханням допомоги.

Що я зробив, коли опинився на межі катастрофи, з супутниковим гавном на даху, але без доступу до нормальних футбольних каналів? Правильно, попросив допомоги у вас. Пройшло декілька годин, і я вже замовляв спеціальну карточку, прислухавшись поради Вождя. Що зараз? Я лежу на дивані і переключаю з Футболу на Футбол+. В житті настала біла полоса.

Я пропоную відкрити карти. За якою допомогою до вас можна звертатися? Чим ви займаєтесь? На яку тему можете говорити годинами? Можливо, у вас є хобі, яке може зарадити блогеру, якому потрібна допомога? В чому ви експерт?

Я, наприклад, фармацевт. Якщо вас цікавить фармбізнес, якщо є питання по якості ліків, по різниці між нашими та закордонними (наприклад, в ціні), по регулюванню їх виробництва і продажу, коротше кажучи, будь-яке запитання, пов'язане з ліками - я вас уважно слухаю.

Це моя робота, цим я заробляю на життя. Ще у мене є хобі. З корисних: я читаю багато ділової літератури і багато літератури, що призвана допомагати в написанні художніх речей (романи, повісті, новели і т.д.) Якщо вас цікавить щось на цю тему (побачити список прочитаних книг можна тут, http://www.livelib.ru/reader/Ekstrasens, рецензії на деякі є на моєму блозі про самоосвіту (бокова панель підкаже дорогу)), можу порадити, яку книжку варто почитати і на що звернути увагу. Київським блогерам можу позичити книги для прочитання (якщо обіцяєте повернути:-)

Прошу в коменти. На першому рівні - коменти тільки по темі.

______________________________________________________

userinfo.gifmygame студент 4-го курсу юридичного факультету КНУ. Допоможе охочим отримати базову юридичну допомогу (звичайно не глобальну).

Цікавиться НБА, може порадити все - від музики до книги (радить тільки те, що самому сподобалось, намагаючись бути об'єктивним).

З його допомогою можна купити квитки на київські музичні концерти.

______________________________________________________

userinfo.giflaziosuperteam Може порадити, в що пограти на ПК

______________________________________________________

userinfo.gifДирк ван дер Болт Web: инет-магазины, шаблоны для них

______________________________________________________

userinfo.gifЦиганык Особливості сейфів, сигналки, відеоспостереження спеціалізованих об"єктів. А також все пов"язане з касовими сортувальниками, банкоматами, пос-терміналами, вакууматорами - від залізяк і принципу роботи до ПЗ (не любить жартівників з неоригінальними жартами щодо його професії:-).

Хобі: авторулювання, дівчата, фотографування, подорожі

______________________________________________________

userinfo.gifФинфокс Переводы с английского и французского, программы и методы обучения ин. языкам. Математические методы в экономике и моделирование бизнес-процессов.

______________________________________________________

userinfo.gifoliferIV Реєстрація лікарських засобів

______________________________________________________

userinfo.gifАрсеналец 

userinfo.gifdnepr_1918

Залізничники

______________________________________________________

userinfo.gifmr. Fairplay Юридический английский, право ЕС, международное право, общие знания национального права

_____________________________________________________

userinfo.gifЛегенда Норшелана Постарається допомогти всім, у кого проблеми з компами (магістратура кібернетики КНУ ім. Шевченка).

______________________________________________________

userinfo.gifVorsklaPoltava Допоможе з будь-якими питаннями грошового характеру (може позичити тисячу євро. Під проценти). Банківська сфера.

______________________________________________________

userinfo.gifВсе будет Донбасс Викладач з економіки. Може надати консультацію з питання прийому в ВНЗ (була членом приймальної комісії)

______________________________________________________

userinfo.gifkoh1991 Вопросы по комп играм, частично по экономике, можно еще по бирже, ежели кто хочет торговать

______________________________________________________

userinfo.gifeldar4k

userinfo.gifAbed 

Спеціалісти по фільмам і серіалам

______________________________________________________

userinfo.gifEkstrasens Фармацевт. Якщо вас цікавить фармбізнес, якщо є питання по якості ліків, по різниці між нашими та закордонними (наприклад, в ціні), по регулюванню їх виробництва і продажу, коротше кажучи, будь-яке запитання, пов'язане з ліками - я вас уважно слухаю.

Хобі: читаю багато ділової літератури і багато літератури, що призвана допомагати в написанні художніх речей (романи, повісті, новели і т.д.)


Открыть | Комментариев: 79

Волинь моя, краса моя


Де ще знайти таку красу,
Як в казці намальовану,
Як нерозплетену косу,
До серця причаровану.
Про гру луцької Волині

Стадіон, спостереження.

1. Людей прийшло значно менше, ніж на товариський матч з м'ясом, що напрягає. В таких випадках, коли народу реально небагато, і він рівномірно розпорошується по всьому стадіону, хочеться потиснути руку дизайнеру, який задумав поставити стільці різного кольору. От реальний приклад тонкого рішення проблеми. Ясно було, що стадіон не завжди буде битком набитий. Ще більш ясно було, що на телевізійній картинці напівпустий стад буде виглядати гавьонно. Що робити? А ти розмісти стільці так, щоб складалась ілюзія присутності навіть при напівпустому стадіоні. Браво!

Видно, звичайно, що трибуни незаповнені, але візуальний обман щодо кількості людей присутній

Видно ефект "дизайнерських" крісел.

2. Стадіон з такою кількістю глядачів справлявся дуже просто.

Відмітимо інформативні монітори на неробочих точках

Точки продажу хавки і напоїв працювали далеко не всі, що все-одно дозволяло обслуговувати глядачів без черг (в перерві не виходив, а перед початком натовпів за пивом не було).

Робоча тошниловка

Відмітимо владе інформування на неробочих касах і відсутність черг на робочих (велика кількість народу - ілюзія,  чуваки просто спостерігають меню - прицінюються)

Справедливо буде зазначити, що чуваки в кейтерінгових точках працюють по європейським стандартам, реально сподобалось. Не так, як в Макдональдсі, де персонал видушує з себе посмішку, і спілкується з клієнтом шаблонним набором фраз, а втілившись в свою роль. Хочеш тобі півасік в картонні девайси упакують, щоб зручно було нести - без проблем. Хочеш залишити картоплю і спрайт на касі і відійти покурити - будь ласка. Ну і переваги оплати фан-карточками видні: вони відсікають людей, яким впадло арендувати і поповнити картку (значить, не дуже і хочеться), і дозволяють забути процедуру підрахунку і нарахунку здачі.

3. WiFi я не зміг підключити - може чогось не знаю. Хто знає, велкам в коменти. Це в мінус.

4. Дуже сподобалось, як стадіон відреагував на гімн України. Коли виходили динамівці, то багато народу підірвались, розтягнули рози - все по процедурі. Але коли оголосили, що буде гімн, то весь стадіон встав миттєво, і затягнув так, що футболістам і не снилось. Душевно, пройняло аж!

5. Сподобалась традиція представлення новачків в перервах матчів. У нас на презентацію нового гравця на стадіоні - будь це хоч Кріштіану Роналду - народ не потягнеться, а так і вболівальники задоволені, і футболіст перший раз вийшов до людей на стадіоні, а не в офісі. Він же футболіст, йопти.

6. Абонемент в мене якраз над сектором з "фанатами", тому мав нагоду поспостерігати за їх "роботою". Залишилось дуже неприємне враження. Очевидно, що там знаходяться люди не обтяжені інтелектом. Вся їх поведінка нагадує ляльковий спектакль. Вожак стоїть перед сектором і волає команди у мікрофон (спеціально перед сектором встановлені колоночки - щоб зручно "фанатам" було), які сектор миттєво втілює в життя. Якби він сказав "давайте ножами попиряємось" - в секторі відразу почалась би поножовщина. Людям реально пох на футбол. Забили волиняки гол - чувакам насрать, далі якусь кричалку скандують. Вожак їх взагалі не дивиться на стадіон, весь час спиною стоїть. Не розумію, для чого клубу їх терпіти? Підртимки нормальної немає (пісня про Влада Ващука - це, звичайно, круто, але якось вона не в тему була; сектор ніяк не реагує на гру, працює по плану), шкоди приносить ого-го скільки (на кой на стадіоні ваші червоно-чорні прапори і свастика, ми тут футбол дивимось), так що я б їх поганою мітлою зі стадіону гнав.

Сектор з фанатами. Видно колонки і вожака, зосередженного на футболі

Колоночки під "фанатським" сектором.

Я за мирний і красивий фан, а не за тупий ляльковий театр. За чати, за пісні, за модульне шоу. Наприклад, коли забиває Санті Касорла,  "Ашбертон Гроув" затягує "о-о-о, Санті Касорла". Ми б теж могли затянути щось на зразок "о-о-о, Алєжка Гусєв". Це б круче було ніж заряд від фанатів "Все  команды победим - три очка не отдадим" і резонне зауваження від кузьми "ви хоча б Волинь вдома виграйте".

А, ще ржач згадав. Коли оголошували склад Динамо, диктор сказав "Номер третій, Євген" - а стадіон такий на всю глотку "Хачеріді". Насправді, Сєлін був, так що Хача два рази стадіон оголосив:)

Гра

1. Очікував на винос тіла в виконанні динамівців, не вийшло. Очевидно, що товарняки з сусідами - це добре, а хрестоносці Кварцяного - це, блять, стіна. Коли очікування так грубо не співпадають з реальністю, виникає відчуття холодного душу. Добре, що це відчуття прийшло в першому турі, футболісти і тренер мають зрозуміти, що роботи не початий край.

Бля, перечитав пункт і побачив між рядків щось типу "по самоотдачи к ребятам претензий нет, будем продолжать работать". Ну ок.

2. Як в обороні, так і в атаці працювати треба. Віда при голі плуганув сурово, Сєлін старався, але в деяких моментах м'яч від нього, як від бруска відлітав. Хач і Сілва нормально. Велозо ще на сборах, Аруна окремо від команди живе, Гармаш - кращий гравець в команді зараз. Виріс пацан страшно. Завжди видно було талант у нього, але зараз він і з головою подружив, і фізично міцний і витривалий. Сезон-другий - за 20-ку (а з футбольною інфляцією, то і 30-ку) бачів в Мілан можна буде продавати. Ярмола вихід на воротаря, звичайно, запоров неймовірний. Від нього більшого очікую, нижче своїх можливостей зіграв. А в Волині теж сподобався один тип, той що гольову віддав. Передрікаю йому швидкий перехід в сильніший клуб, так і запишіть.

З. З Ленса і Мбокані люди будуть. Тим більше з такою безтолковою грою Дуду - Ленсу він явно програє конкуренцію. Беланда ще ніякий, але видно, що пацан може багато. Тільки не ясно, чому Блохін випустив Беланду, а не Брауна, який на початку минулого чемпа в таких матчах завжди в кінцівці забивав гол. Легко говорити заднім числом, але особисто в мене була впевненість, що якщо Браун вийде, то він заколотить гол.

4. Окремим пунктом відмітимо обкатку новачків Волинню. Мбокані взагалі окривавлений закінчив матч, Ленсу теж не раз перепало. Можливо, його і замінили через це. 

Загалом, гра, як вже помітили в попередніх постах, нагадала кінець минулого чемпіонату. Але зараз є надія на краще:)

Добавка

Що мені подобається на новому Олімпійському - так це швидкість, з якою його можна покинути. До реконструкції, я кожного разу ледве в штани не ложив, покидаючи стадіон в тісному натовпі. Не скажу, що життя ставило мене в страшні ситуації: не доводилось бувати в легендарних парках Йобурга, і в Могадішо часів революції я не був. Не бачив я тигра, чи носорога, чи анаконду, чи навіть скорпіона, окрім як за гратами зоопарків, так що покидання старого Олімпійського, мабуть, найбільший страх в моєму житті. Страх, коли згадуєш всі трагедії на всіх стадіонах світу, і жадібно ковтаєш повітря здавленими грудьми, молишся всім богам, щоб товпа не вдушила тебе в грати, щоб здоровенний чувак йшов правою стороною, а не біля мене, щоб люди, які залишилися на стадіоні наїбашити луків, постояли там ще півгодинки. Не уявляю, як можна було ходити на старий Олімпійський з дітьми. Ті миті, коли я виходив за грати стадіону, і, як риба на березі, жадібно ковтав повітря, були найщасливішими в житті.

Інша справа зараз. Матч з Волинню в цьому плані не показовий - навіть половини людей на стадіоні не було - але навіть повністю забитий Олімпійський випускає людей без давок і дуже швидко. Красота! Респект дизайнерам чи проектантам.


Открыть | Комментариев: 52

Музыка : Океан Ельзи - Караван  Настроение : П'ятниця наступає    

Цирк з абонементом на Динамо


Перший раз в житті купив абонемент на футбол. Ну, добре, другий. Але той, перший, я купив наприкінці сезону, турі так в 25, так що не рахується.

Признаюсь, керували мною не тільки любов до мистецтва, але й глоріхантерство (понаїхали-то круті футболісти) і бажання зекономити час. Стояти в черзі за квитками кожного разу, коли йдеш на футбол, зовсім не круто. Так що я підбив друга, який в минулому році вкусив солодкого присмаку абонеменства, зазбиралися ми в каси.

А далі наступила темна полоса.

Ми з другом скачали анкети, заповнили їх (за цією адресою). Оскільки нам потрібно було купити абони ще двом чувакам, яких не було в Києві на той момент, ми почали шукати номер кас чи довідкової, щоб уточнити можливість придбання пропуска без наявності клієнта. Так, де тут телефончик? Так, це сезон, номера секторів, ціна, скидки, нижче, нижче, сторінка закінчилась.

Ну, ми не ликом шиті, гугл в допомогу, знайшли номер. Діалог:

 - Доброго дня, це каси?

 - Нет.

 - Вибачте, до побачення.

 - Спрашивайте!

 - ... А у вас можна купити абонемент без заповнення анкети?

 - Анкета желательна, но не обязательна.

 - Ясно, дякую.

 Супер. Коли там каси працюють? О, норм, хоч про це інформація є, до 19.00 біля Олімпійського, і до 19.00 біля Лобановського. Приїжджаємо до Олімпійського, виходимо з метро на світ божий - закрито. Да йобаний насос. Походили туди-сюди 5 хвилин, вирішили зателефонувати в каси. Виклик пішов, пішов далі, ще йде, йде ще трошки, зайнято. Що-що? Багатоканальний телефон? Багатоанальний! Ще пару раз зателефонували, так і не дочекавшись відповіді. Час йшов.

Ну, що робити, вирішили їхати на Лобановського, ще 40 хв було до закриття. Приїхали. От і стадіон, каси - є відкрите вікно. Черги немає, підходимо.

 - Абонементи продаєте?

 - Сектор?

Хух, купимо нарешті. А що з касою? Зараз уточнимо.

 - А у вас каса для карликів?

 - Хлопці, кажіть сектор і давайте гроші.

Купили чотири абонементи. Все, як написано: зі скидкою, анкети можна не заповнювати, Ярмола на карточці, персональне місце на стадіоні, третій розмір, БДСМ, ой, це не туди.

Залишилось забрати подарунки. Подарунки можна забрати в магазині Динамо. Журнальчик клубний, пакет "Лайф" - давно мріяв. Бля, пацани, гарячі новини: Селін і Безус в Динамо, Віда (той алкаш, що з автобусу загребського Динамо вигнали через розпиття пива) теж в Києві. Так, це написано в подарунковому номері журналу - перший номер 2013 року. Виходить раз в два місяці. Ну, ви зрозуміли, нас розвели.

Так що зараз я щасливий власник абона. Мене такі ляпи в роботі клубу/стадіону тільки радують - є куди рости і є про що говорити. І я буду про це говорити. Буду ходити на стадіон і докладати вам обстановку: тупі стюарди чи не дуже, параші працюють, чи забиті, є безкоштовний WiFi для власників абонементів, чи сосать.

Відразу скажу: той, хто думає, що ціна абонемента в 25 євро дає індульгенцію стадіону і клубу, той підар.

Поки Шахтар ідеально організував все для своїх вболівальників, Динамо на своїх навалює з високої гори. І так прийдуть рідненькі. Бля, як ви не розумієте, що все пов'язано: ви забиваєте на фанів - фани забивають на клуб. Ви забиваєте на роботу - займаєте третє місце.

Так що нудно не буде.


Открыть | Комментариев: 46

Проблеми Динамо на прикладі інтерв'ю Базилевича


Я люблю жанр інтерв’ю. Особливо я люблю інтерв’ю в прямому ефірі, коли у журналістів та редакторів немає часу коригувати і прикрашати отриманий текст, а пітний футболіст чи знервований тренер може і матом прикрити, і правду рубанути, і зайвого ляпнути. Але і звичайне в’ью – норм.

Інколи, читаючи чиїсь спогади, я переміщаюсь у минуле, згадуючи подію, що обговорюють, співставляю свої відчуття з відчуттями героя; інколи я дізнаюсь цікаві деталі, які заставляють переосмислити історію чи епізод в футбольному житті, а інколи мене тіпає від обурення. Інтерв’ю в недавньому номері «Футболу» з Олегом Петровичем Базилевичем я прочитав з обуренням. Високопарні запитання міняються не менш високопарними відповідями. Очевидно, що люди говорять про різні речі, і ті, що задають запитання (Кроніх і Шахов) задоволенні одним лиш фактом розмови.

Ну наприклад.

Питання: могли ли бы вы рекомендовать кого-то из иностранных тренеров в Динамо? И насколько серьезными представляются перспективы тренера-иностранца?

 

Відповідь: мы снова возвращаемся к вопросу тренерской квалификации. Она важнее, чем фамилия и гражданство. Но в вопросе о возможности назначения тренера-иностранца в «Динамо» позиция должна быть принципиальной. Приглашать иностранных тренеров в киевское «Динамо» - значит расписываться в своей полной несостоятельности. Признавать, что мы все забыли, ничему не научились и разрушили все, что было создано. Ведь именно наша система организации игры и подготовки команды, то есть тренерская и научно-методическая составляющая, всегда обеспечивала нам преимущество над нашими зарубежными коллегами! Считаю, что приглашение тренеров-иностранцев – губительная затея, особенно если они представляют морально устаревшие направления работы.

Та невже? Динамо вигравало чемпіонство чотири роки тому назад, коли біля руля був, нагадаю, Сьомін! Згадайте чергу принципових тренерів-українців, під керівництвом яких клуб падав все нижче і нижче. Де ж те, що було створено? Де наша система організації гри і підготовки? Чому динамівські тренери безуспішно працюють на задвірках футбольного світу? Де перевага над зарубіжними колегами? В чому вона виражається?

Добре, йдемо далі.

Питання: есть ли числовые данные для анализа молодежной команды? Если да, то кто из игроков наиболее перспективен?

Відповідь: сложно выделить кого-то и сказать, что он более перспективен, чем другие. Как мы говорили, перспективы молодого игрока во многом определяются не только его «данными», но и работой, которая должна быть ему предложена для оптимального «вхождения» во взрослый футбол.

Бля, ну це ж вода-водою. Ну що тут складного? От, наприклад, текст про медцентр лондонського «Арсенала» (http://arsamania.com/publ/3-1-0-183). Там, серед іншого, розповідається якраз про використання числових даних в роботі з гравцями, і що цифри ці кажуть, що Чемберлен – дуже крутий чувак. Не здивуюсь, якщо Чамбо через пару років стане одним з найкращих гравців в Англії. Може й не стати – це ясно – але ж ніхто не каже, що «сложно выделить кого-то и сказать». Що складного? Глянув на цифри, які згенерувала програма і сказав: ти, чувак, якщо не будеш працювати, підеш в прибиральники, а ти на ладан дихаєш, а от в тебе норм все, тільки не розслабляйся.

Далі.

Питання: болезненной темой для нынешнего «Динамо» является работа с молодежью, непоследовательная и бессистемная. Что, на ваш взгляд, мешает молодым игрокам преодолеть барьер юношеского футбола при переходе во взрослый? Точнее, какими возможными действиями этот барьер можно сделать менее болезненным? Скажем, что необходимо 17-18 летнему (талантливому) юноше, чтобы соответствовать предъявляемым требованиям к игроку основного состава (тренажерный зал, набор упражнений для повышения координации, скорости мышления и т.д.)?

Відповідь: выхватывать из клубной жизни один какой-то аспект, например, работу с молодежью, и говорить, что она непоследовательная и бессистемная – пожалуй, неконструктивно. Речь должна идти о том, чтобы вся работа, начиная с детско-юношеских команд и заканчивая первой командой, была системно и последовательно подчинена одному общему направлению. Пример «Барселоны» показывает, что это – путь к достижению стабильно высоких результатов на протяжении многих лет.

Та що ж ти будеш робити? А як же по-іншому вирішувати проблему, якщо не брати її за горло, і душити? Відомо ж, якщо хочеш загубити справу – надай їй статус системної, зроби з неї велике, непідйомне діло.

А що в нас з молоддю? Та яка різниця, системи немає, немає загального напрямку.

Що ж нам робити з продажем білетів, як налагодити справу? Та забийте, у нас система гнила, треба напрямок визначити, повернути стару славу.

Як же нам центрбека купити? Забудьте, стабільно високих результатів латанням дірок не здобудеш.

Якщо я бути говорити в таком стилі, скажіть, я піду продавати газети чи в бібліотеку влаштуюсь - серйозних справ не вирішиш, мислячи таким чином. Наскільки можна вірити інтернету, Базилевич в «Динамо» вже не працює. І це добре, тому що такі, безумовно заслужені, але живучі минулим люди, приторможують розвиток нашого клубу. Та, підозрюю, в клубі ще багато таких працівників, які хочуть повернути старі добрі часи, повернути «систему», боячись глянути в очі теперішньому, боячись взяти сокиру і рубати насущні проблеми. Одну за одною, одну за одною.


Открыть | Комментариев: 2

Настроение : задоволений    

Як подивитися футбол? (UPD: Рішення знайдено)


Сталось так, що на моєму новому місці жительства вже підведене супутникове телебачення. Проклацавши вчора всі сто тисяч каналів, я не знайшов нормальних, чисто футбольних. Раніше у мене був кабель, на якому красувалися Футбол і Футбол+ і я не знав горя. На супутнику Футбола і Футбола+ немає, і я дізнався, що таке горе.

Суть в тому, що я хочу дивитися багато футболу і не хочу в плюс до супутника підключати ще щось. Це можливо? Може, якийсь пакет докупити, на якому були б Футболи чи щось подібне?

Інтернет, як варіант, не підходить, тому що мене кумарить кожного разу шукати ссилки на трансляції і дивитися футбол в поганій якості на маленькому екрані ноута. Я хочу дивитися ігри Арсеналу розкинувшись на дивані і ліниво споглядаючи на плазму, не прокидаючись в холодному поту в ніч перед матчем, надивившись кошмарів про те, що я не знайду ссиль.

Дуже потрібні поради від профі і знаючих людей, ссилки на рішення проблеми будуть найкращим ранковим подарунком.

UPD. Дякую всім, хто допоміг, а особливо велике дякую - мудрому, сильному і розумному Вождю. Якщо зайти по його ссилці, то можна знайти сайт, на якому є можливість докупити собі цікавих і корисних каналів при відповідності вашого обладнання ряду вимог. По-перше, у списку ваших супутників має бути Амос. По-друге, декодер має бути обладнаний картоприймачем і працювати з кодуванням CONAX. Якщо ці умови тру, можна заповнити невеличку анкетку, ввівши свої ФІО, номер телефона і мейл. Мені після заповнення анкети через 20 хвилин позвонив адекватний чувак, який уточнив модель декодера, впевнившись, що він буде приймати їхню карточку і сигнал, і адресу проживання. Адреса потрібна для того, щоб компанія могла відправити вам свою карточку поштою. Після того, як карточка приходить, ви запулюєте її в декодер, звоните за відповідним номером і активуєте її. Після цього на землі встановлюється рай - пять днів ви маєте доступ до усіх каналів і можливіть підібрати собі потрібні. Поповнюєте карточку, вибираєте канали (є можливість підключитися до Футболу і Футоболу+ за 29 грн в місяць) і кайфуєте. Все просто.


Открыть | Комментариев: 18

Ван Персі: кращий футболіст в АПЛ чи безглузда палка?


 
Підніміть руку ті, хто до цих пір вважає інтригу в АПЛ живою? От і я так думаю. Це означає, що ми можемо прикинути досягнення МЮ в цьому сезоні. Чемпіонат Англій в плюс, Ліга Чемпіонів, Кубок Англії і Кубок Ліги в мінус. Якщо порівнювати минулорічний МЮ з теперішнім, то різниця між ним, говорячи грубо, буде в одному прізвищі: ван Персі.
 
І тепер головне запитання:  як оцінити покупку Робіна ван Персі?
 
Як завжди, є дві думки. Першу озвучу словами Марини Мосіної, яка не так давно відзначила, що РВП особисто заробив своїми голами і передачами близько 30 очок для МЮ і є кращим футболістом АПЛ. Підтвердження цьому ми бачили на вихідних: гол РВП-Брамбла став єдиним в поєдинку МЮ проти «котів».
 
Протилежну думку на рахунок футбольних скілів РВП озвучив Георгий «отвезите  меня в больницу» Черданцев:
 
 
 
Де правда?
 
Моя думка наступна.
 
Плюси від переходу РВП:

  • Команда підсилилась і вернула чемпіонство. Головний суперник не забрав топ-форварда собі.
  • МЮ має в складі гравця, який ще років три (в разі відсутності травм) зможе забезпечувати 30+ по системі гол+пас. Ну і футболки нормально продавати.
 
Мінуси:

  • Як показав матч з Реалом, РВП не є тим гравцем, що може вирішувати долю реальних (соррі за каламбур) топ-матчів 
  • Звичайно, великий футбол – не те місце, де перш за все треба думати про молодих хлопців, про поступову зміну поколінь і своїх вихованців. Тут важливий результат і нічого більше. Але. Перехід РВП практично ставить хрест на кар’єрі в МЮ Чичаріто (а Дмитро Джулай при переході Ернандеса до МЮ описував Горошка, як футболіста, навколо якого можна будувати систему), поставив підніжку злету Данні Уелбекка, і, як показують останні події, навіть з Руні в МЮ не все ОК. Не виключено, що сер Алекс хоче продати Руні, купити Левандовські і бути в шоколаді. Профіт величезний, гра гіршою не стане. 
  • Робіну якимось дивом вдається уже другий сезон уникати масштабних травм, але свіжа історія з камерою, яка напала на ван Персі, натякає, що про цей ризик не варто забувати. 
  • Робін не молодий, і з кожним роком буде здавати. Цей сезон показує (ну добре, поки натякає, статистично значущі висновки робити ще рано), що навіть в більш-менш спокійній обстановці, без серйозних перенавантажень, Робін не може пройти весь чемпіонат без спадів. Після Нового Року його результативність сильно впала.
А ви що думаєте? Кращий футболіст в АПЛ чи безглузда палка? Чи десь посередині?


P.S. Твіт Чердака примусив задати питання: а на блогах багато людей в твіттері зависають? Признавайтесь. Кого читаєте, що пишете? Діліться логінами в комментарях. Я зареєструвався і не жалкую – круто там. Фолов мі он @DmitryYatsuk

 

Открыть | Комментариев: 58
Назад | Вперед




Мій блог про творчість і самоосвіту


МОЇ СТАТТІ

Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


Содержание страницы

Календарь
Май
ПнВтСрЧтПтСбВск
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Опрос

Хто з жінок-лікарів в "Докторі Хаусі" симпатичніша і сексуальніша?


ОБОЗ.ua