Продавец кошмаров

Фосфорные краски - Я спектакль вам устрою!


Ekstrasens
Настроение: ліричне
Музыка: Winter - Lux Auterna

Три товариші

Ремарк не має звички когось вчити чи, ще гірше, повчати. Це не для нього. Він просто розповідає, при чому розповідає, дійсно, просто. Але коли я перегорнув останню сторінку роману «Три товариші», захотілося відразу перечитати його. Відразу. Можливо, я щось пропустив між рядками, можливо, я не так зрозумів героїв або зрозумів їх не до кінця. А можливо, я просто хотів перечитати, надіючись, що все скінчиться по-іншому, все буде добре, ніхто не помре, любов переможе зло і, ще раз, все буде добре. Але ілюзорні надії були безпідставними: нічого не буде добре!


Останні глави книги не залишають ніяких щілин для радості, здається, що все котиться до пекла. Помирає «останній романтик» Ленц, при чому помирає безглуздо. Він був на диво позитивним героєм, але помер.


Описуючи похорони Ленца, Ремарк використовує чудове порівняння, порівняння, яке своєю правдивістю коле серце тупим ножем. В розритій чорній могилі копошилася личинка хруща. Прийде весна, личинка вилізе з-під землі, стане хрущом і полетить гризти молоді зелені листочки. А Ленц ніколи звідти не вилізе і нічого вже не буде гризти…Ленца вбили якісь невідомі на вулиці і друзі помстилися за нього. Келлер пояснив це просто: «Коли я був на фронті, я мусив вбивати. Колись я застрелив автоматчика. У нього щось там заклинило і я розстріляв його фактично беззахисного. Йому було 18 років, а його череп луснув від моєї кулі, наче куряче яйце…Він не пробачить мені, якщо я не помщуся за Ленца».


Стівен Кінг казав, що інколи поштовхом для твору може послугувати якийсь яскравий образ, що раптово селиться в уяві. Колись він побачив тріщину в ілюмінаторі літака і людину, яку продавлює різницею тисків крізь цю тріщину. Невдовзі світ побачив «Лангольєри». Ремарку, напевне, сняться яскраві і насичені сни, так як вдалих порівнянь у його творах повнісінько.


«Три товариші» - назва, що не повністю описує зміст твору. Насправді, він не тільки про дружбу, або навіть не стільки про неї. Він і про любов. Яку любов? Різну. Наприклад, проститутка «знайшла» свого колишнього чоловіка. Він виглядав дуже погано: пом’ятий, п’яний, злий, некрасивий і вульгарний. Але вона любила його яким вже він був. Вона миттю кинулась на роботу, адже «тепер їй знову було кому віддавати свої гроші». Він не тільки забирав гроші, а й бив, жив за своїм власним планом, але вона…була щаслива.


Ще один жив манією звільнення і весь свій час жорстоко і довго працював. Жінку він любив своєрідно, на його думку потрібно було дати їй матеріальну забезпеченість і це було найголовнішим. Поки хлопець просиджував понаднормові години, дружина зрадила його і пішла до іншого. В той день його підвищили, а ще в хлопця були збереження в банку. Нормальні збереження, на які він хотів влаштувати дружини казковий відпочинок. Наступного дня він повісився…


Ще один любовний трикутник можна було спостерігати в тубсанаторії. Молода іспанка любила росіянина, який теж палко її кохав. Але був ще третій, який жив іспанкою, або скоріше, жив надією колись заволодіти нею. Він був позбавлений романтичності і просто чекав. Він чекав поки помре росіянин: «куча сигарет на день не проходить без сліду. Я бачив його знімки, йому залишилося недовго». В той день, коли третій лишній остаточно вилікувався, іспанка померла. Іспанка, а не росіянин. А третьому залишалося риторично прокричати усьому світу: "що мені робити зі своїм життям?". І справді, було кілька людей, яким життя було потрібніше...


Але головна любовна лінія, що і не дивно, належить головним героям. Вона цікава, барвиста, але, як і все в цьому творі, трагічна. Невимовно гарна Пат хвора, хвора невиліковно. Головний герой запитує, чому саме Пат, чому його молода і гарна Пат? Питання не риторичне і Ремарк, за допомогою лікаря, проводить героя лікарняними палатами, показуючи, що його Пат не одинока у своїй біді і є люди, яким пощастило ще більше. Жінка без носа, чоловік, який може відчувати лише біль, повністю паралізовані люди. Жахлива правда!


Але ми про любов. Пат померла, і в останні дні вона прийшла до тями і попросила дзеркало. Дзеркало, в якому б вона побачила себе: худу, постарілу і негарну. Хлопець розбиває кляте люстерко і розповідає, наскільки вона гарна. Пат найгірше приходилось в останню годину перед світанком, так як вона чула, що тоді помирає більша частина хворих.


Роман закінчується тим, що Пат помирає в останню годину перед світанком. Вона прийшла на кілька хвилин до тями, не розуміючи, де вона і хто поряд з нею… 


Поряд з любов’ю Ремарк проводить і інші почуття, але вони якісь не зовсім повні. Виявилося, що війна знищила не тільки мільйони людей, а й ідеї, думки, під час інфляції знецінювалися не лише гроші, а й моральні принципи. Але дружба жива. Три товариші ніколи не зрадили один одного, бо вони справді були друзями. Вже відомий нам Келлер мав машину про яку говорив, що краще продасть свою руку, ніж Карла. Карл – це ім’я машини. Коли його другу були потрібні гроші, Келлер попросив не хвилюватися і сказав, що їх дістане. Він продав Карла. Продав…


Книга не залишає ніяких надій на краще, вона зіткана зі страшних слів. Але зате правдивих. Ми можемо чітко уявити її продовження: до влади приходить Гітлер, починається Друга Світова Війна. Війна, яка була значно гіршою за Першу, в якій віддало життя значно більше людей. Але це слова статистика, для солдатів, що лежали в багнюці на передовій, всі війни однаково страшні і безпросвітні. Після них залишається тільки топити пам’ять у горілці, пиві, вермуті, ромі і т.д., що з успіхом роблять наші герої. Вони п’ють не тому, що погані чи ліниві, а тому, що по-іншому не можуть. І спробуйте їх в чомусь звинуватити.


Почитайте Ремарка, почитайте «Три товариші». Ця книга не залишить байдужим нікого



Рекомендовать запись
Оцените пост:
Средняя оценка: 5.0 (3)

Показать смайлы
 

Комментариев: 110 Стр.  1  2 

Да, классика литературы...
Крута штука, як і весь Ремарк...
Согласен
Не читал, не читал. Сейчас очень заинтересовался произведениям, посвящённым моей любимой Великой депрессии. Ханс Фаллада "Что же дальше,маленький человек?" , Джон Стейнбек "гроздья гнева". Ремарка не читал. Просто не хватает времени читать всё, что хотелось бы.
І як Фаллад і Стейнбек? Твори страшні і ліричні чи якісь інші? В Ремарка все пов"язано або з депресією, або з війною, або з еміграцією. В такий час вже довелося жити і його плюс, що через усі події він пройшов (навіть на війні був) і все це "прохавав"
Произведения показывают ничтожность человека. Показывают, как депрессия ломает людей пополам. Я даже не знаю как описать. А Ремарка обязательно летом почитаю.

Я, навіть, не чув такої книжки. Обов`язково прочитаю.

З.І. З поверненням.:)

Та я тут завжди був, просто з писаниною не складалося:)

Виправлю:

"З поверненням у світ записів" :)

ps забыл спросить. "Хачик" и его гопники к вам не приставали потом?:)
Ну, если не считать то, когда он на меня напрыгнул и я посоветовал ему поакуратней играть и потребовал штрафной(его реакцию ты можешь предстваить=)), то нет.
Привет, друзяка...Надо будет почитать наверно
Привіт:) Обов"язково прочитай, воно того варте!
а сколько страниц там?
Последние книги, которые захотелось перечитать после того, как я их прочел - Мастер и Маргарита и Таинственный остров. Первую вообще хочется еще раз десять прочесть.
До речі про "Майстера і Маргариту". Скільки раз читав, стільки раз по-іншому розумів. Унікальна книга, як і автор:) А про остров самі Стругацькі казали, що це вони ледве не на спор написали. Тіпа з відходів виробництва скліпали. Я того і не читав. Як твір? Варто прочитати?
Не, я про Таинственный Жюль Верна=) Читать стоит, если любишь жанр - затягивает сильно. Я за дня три прочел.
Полезные ссылки почисть)
Впадло:)
озвучил жизненный принцип украинского народа:) к сожалению:(
Обязательно прочту. Сейчас читаю "На западном фронте без перемен".
Я якраз перед цією осилив. Теж класна і, що називається, чисто в стилі
Ещё бы интернет отключить, я бы, наверное, только и читал бы.
А ти як, взагалі, збираєшся щось писати? Чи знову півроку чекати на твій наступний запис?
Планів таких не будував, але якщо вибирати щось з двох, то скоріше півроку:( Часу не вистачає...
До речі, мій останній запис був опублікований два з половиною місяці назад, так що не треба:-)

Жаль..я думав ти надумав таки писати..(

Та..ти можеш і більше..))

А мене лишила байдужим.

Хоча можливо тут винен вік і дилетантський переклад

А переклад який? Бо я українською читав, спочатку якось незвично було, а потім пішло класно
не згадаю, давно було.
Моя улюблена книга ІМХО повинен кожен прочитати.
Це точно, що кожен. Я ще й досі частенько "завтикую" і осмислюю чи переосмислюю події, діалоги...
Прочитал, месяц назад.Понравилось.
А ти на якій мові читав?
На русском.Хотя хотел на украинском.
Пожалуй, именно Ремарка я могу назвать своим любимым автором. Из всех его произведений, что я прочитал (А это помимо "Трех товарищей" "На западном фронте...", "Черный обелиск", "Жизнь взаймы", и "Ночь в Лиссабоне" ) ни одно не заставило пожалеть о потраченном времени.
А який твір його рахуєш найкращим? Якщо "Три товариші" або "На західному..", то який на другому місці? А то я чекаю на другий том (брат читає зараз), треба знати, що найсолодше і залишити під кінець?
По убывающей: Три товарища, на западном фронте, Жизнь взаймы, Черный обелиск, Ночь в Лиссабоне. Но это все субъективно, как ты понимаешь...:)

Иииии... Менше ніж через місяць ЗНО, а я укр.літ майже не читаю... Лише перечитую для себе Дереша, Карпу, Жадана, Подерев"янського, та інших (+ фантастику)

Можливо, колись і прочитаю :)

В Дереша що найбільш сподобалося? І ще нагадай, що Жадан написав, бо щось крутиться в пам"яті, а згадати не можу:)

З Дереша майже все захавалося. Особливо "Намір!" і "Поклоніння..", єдине що, то "Архе" якесь занадто "глюкотворне" ледве його "асіліл"

Жадан, гм... ну збірки "Цититник", "Пепсі" , "Генерал Юда", і ще якісь... Остання "Марадона" - взагалі супер.

Иииии, промазав. =(

Архе, насправді, якесь напряжне...
Я гдє-то до середини книги слабо розумів, про що йдеться..(
Прочитал почти всего Ремарка, но вот до этой книги не добрался пока. После Жизни взаймы вообще недели две с трудом с постели вставал, тупо в такой депресняк загнала...
Не знаю, як на рахунок Жизни, але ця здатна в депресію загнати, як сказав Соутсалоуд "с хеппи-эндами не сложилось". Але це буде корисна депресія! Я так думаю...
Рекомендовал эту запись

читал прошлым летом, произведение действительно супер

Сенкс за рекоменд:)
Ремарк это класс! Один из немногих немецких авторов, которых читали в союзе...
В Німеччині його палили і самого Еріха вигнали з країни, а в Союзі книги терпіли перевидання за перевиданням. Особливо "На Західному фронті..." Що і не дивно:) Зараз, мабуть, переоціночка його творчості відбулася і в Німеччині?
Даже и не скажу тебе так сразу...Мне он в не попадался в книжных магазинах. Но вот недавно встретил книгу - "Гоголь Н.В. Все работы" и всего за 8 евро. На немецком языке естественно...
класика. читати всім, хто вміє читати!!!
Однозначно!!!:)
"Искра Жызни" того же Ремарка намного превосходит "Трех товарищей"... И еще первый том называеться "На западном фронте без перемен", а "Три товарища" ето 2 или 3 том, уже не помню...
Не знаю як там що називається, але в моїй книзі були "На Західному фронті без змін" і "Три товариші"
Моя любимая книга. Мой любимый писатель.

Стр.  1  2 
 




Мій блог про творчість і самоосвіту


МОЇ СТАТТІ

Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


Календарь
Май
ПнВтСрЧтПтСбВск
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Опрос

Хто з жінок-лікарів в "Докторі Хаусі" симпатичніша і сексуальніша?


ОБОЗ.ua