Продавец кошмаров

Фосфорные краски - Я спектакль вам устрою!


Динамо-Севастополь. Поматросил - и бросил.


Оскільки вчора на стадіоні я, в основному, тестував якість пива, традиційного звіту не буде. Будуть спостереження про те, що сподобалось, а що не дуже.

Сподобалось:

1.       Гра в цілому. В такому варіанті захисту гра Динамо виглядала цілісніше. При цьому Трімулінас і воскреснувший Сілва непогано розширили фронт атаки. Тремулінас зруйнував дисонанс в атакуючому потенціалі між флангами, а Сєлін виглядав не гірше, ніж Віда в центрі захисту (не найкраща похвала, згідний).

2.       Відсутність Гармаша не вплинула на якість гри. Або вплинула позитивно. Еволюція Аруни продовжилась. В першому турі він грав найближче до захисту з усіх центрхавів, в другому – найближче до атаки, в третьому вони з Велозу створили мобільну двійку. Один з футболістів прикривав тили, другий допомагав атаці. Бомбардирування Аруною чужих воріт дало свої плоди, кількість переплавилась в якість.

3.       Націленість на ворота Мбокані. 4-и голи в трьох матчах – цифри говорять краще, ніж слова.

4.       Різноманітність в атаці. Блохін натякав, що хоче побудувати команду з сильними флангами (про це натякали також трансфери), але в цьому матчі атаки йшли не тільки з флангів, але й через центр, використовувалися дальні удари, простріли, проникаючі передачі.

5.       Моя ставка в прогнозі зіграла – 5 очок в кишені.

Не сподобалось:

1.       Кількість людей на стадіоні. Я прихильник підходу ходити на свою команду, а не на суперника. Тому не дуже зрозуміло, чому в такий гарний з погодної і часової точки зору день, коли команда кожного тижня поповнюється іменитими новачками, стадіон не був заповнений навіть на половину.

2.       Гра найдорожчого футболіста в історії Динамо. Розумію, що Беланда ще не набрав форму, але зверніть увагу, як зіграв свій перший матч Тремулінас.

3.       Можливо мені здалося, але в касах, де продають пиво і закуски, почали розплачуватися налом. Це сповільнює чергу і лишає власників карточок переваги. Все-таки, ми заплатили за цю перевагу.

4.       Стає проблемою знайти чотири українці для стартового складу. В цьому варіанті складу троє із них виконували захисну роль, а одинокий Ярмоленко – атакуючу. Хто за ними? Гусєв, який може зіграти майже на будь-якій позиції, Гармаш, який травмований, і Безус, якого серйозно потиснули зі складу. В таких умовах Кравець відправляється в оренду.


Открыть | Комментариев: 31

Говерла-Динамо. Полювання на ведмедя


Незвично дивитись футбол по тельчіку після стадіону. З однієї сторони – деталі краще видно, повтори до твоїх послуг, операторські нарізочки, коментаторські підказки. З іншої – цілісну картину побачити тяжче. Спостерігаєш за атакою і не бачиш чим зайнятий Віда. Дивишся за контрою Говерли, а де Мбокані. Ну і атмосфера, як без неї. Наша цифрова епоха дозволяє дізнатися відповідь на будь-яке запитання за лічені хвилини (якщо відповідь існує), подивитися на майже будь-який об’єкт, знаходячись за тисячі кілометрів від нього, записати і послухати будь-який звук, але є дещо, що цифра поки що не може відтворити. Атмосфера. Сукупність звуків, запахів, образів, і наших відчуттів складають атмосферу.

Досить, до гри.

Важко обійти зміни, які зробив Блохін. Коуч Динамо прогнозував зміни в складі ще на пресконференції після Волині, але тоді я думав, що постраждає Ленс (з виходом Дуду) і, можливо, Сєлін. Ленс і справді присів на лавку, але його місце зайняв не Дуду, а Гусєв, виходу якого стадіон просив в першому турі. Але не це найголовніше. Перше, на що я звернув увагу – відсутність Велозу. Я відмічав те, що Велозо виглядає так, ніби він ще на сборах, мабуть, так же подумав і Блохін. Можливо і інше – необхідно вживляти в команду новачків, особливо таких зіркових, як Беланда, тому і пішла в хід ротація.

В цьому плані цікаво спостерігати за еволюцією Аруни. В минулому матчі з трійки хавів саме Лукман знаходився найближче до форвардів, і виглядав непогано, але дуже метушливо. Тут же Аруна отримав завдання сісти глибше і знаходився ближче до захисників, ніж усі його колеги по центральній лінії. В такому статусі Аруна сподобався більше. В цій ролі він був, скоріше, не метушливий, а різкий. Різкість допомагала страхувати партнерів і відбирати м’ячі, і не заважала проявляти свої диспетчерські функції (пас в другому голі який крутий). Скажу так: в цьому матчі Аруна більше рухався без м’яча, ніж з ним. Прорізалися і удари: один видався на славу, голкіер ужгородців парирував.

Беланда поки що дуже сирий.

Захисна ланка залишилась без змін, нікуди не ділися і проблеми. Було б у Говерли більше удачі, гол залетів би у ворота Динамо набагато раніше. Ну і Коваль герой, звичайно. Бронижилет йому на наступну гру не завадило б одягнути.

Мбокані другий матч поспіль демонструє скіли відмінного фінішера. Без лишніх рухів та ефектів: випередив захисника, підставив ногу – перший пішов, вивалився на голкіпера, спокійно його обійшов, і відразу точний удар. Три голи Динамо – три голи Мбокані. Варто зазначити і його бійцівський характер. Вже можна сказати, що Мбокані стабільно отримує по голові (в першому матчі в кров голову розбили), але в гру повертається без проблем.

Якщо говорити про тих, хто ще сподобався, то це Ярмоленко. Лідер Динамо пахав вище всяких похвал: однаково корисним був на обох таймах, обводив, навішував, прострілював, бив по воротам. Для повного щастя, для того, щоб розкріпоститися, Андрію потрібно забити гол. Два нереалізовані виходи сам на сам, мабуть, придавлюють вже мозок.

Старий-добрий Гармаш знову в ділі. Удар після свистка в першому таймі арбітр йому пробачив (за що вислухав на свою адресу немало ласкавих слів від вболівальників), але в другому таймі вручив заслужену жовту в абсолютно нейтральному епізоді. Після того, підозрюю, на очах у Дениса з’явилась полуда, тому що в наступному ж епізоді він завалив говерлівця, потім пішов захищати Аруну, і Блохін провів екстрену заміну, знявши Гармаша. Денис йшов на лавку ніби в трансі, і тільки Блохін зміг повернути його до життя. Потім камера ще декілька раз показувала Дениса і його активну жестикуляцію в сторону сусіда по лавці – ніяк не міг заспокоїтися. Полуда в цей час вже спала.

Якщо говорити про загальне враження - краще, ніж в першому турі. Пацієнт, скоріше, живий. Але не більше.

З.І. Пенальті, скоріше, був.


Открыть | Комментариев: 16

Волинь моя, краса моя


Де ще знайти таку красу,
Як в казці намальовану,
Як нерозплетену косу,
До серця причаровану.
Про гру луцької Волині

Стадіон, спостереження.

1. Людей прийшло значно менше, ніж на товариський матч з м'ясом, що напрягає. В таких випадках, коли народу реально небагато, і він рівномірно розпорошується по всьому стадіону, хочеться потиснути руку дизайнеру, який задумав поставити стільці різного кольору. От реальний приклад тонкого рішення проблеми. Ясно було, що стадіон не завжди буде битком набитий. Ще більш ясно було, що на телевізійній картинці напівпустий стад буде виглядати гавьонно. Що робити? А ти розмісти стільці так, щоб складалась ілюзія присутності навіть при напівпустому стадіоні. Браво!

Видно, звичайно, що трибуни незаповнені, але візуальний обман щодо кількості людей присутній

Видно ефект "дизайнерських" крісел.

2. Стадіон з такою кількістю глядачів справлявся дуже просто.

Відмітимо інформативні монітори на неробочих точках

Точки продажу хавки і напоїв працювали далеко не всі, що все-одно дозволяло обслуговувати глядачів без черг (в перерві не виходив, а перед початком натовпів за пивом не було).

Робоча тошниловка

Відмітимо владе інформування на неробочих касах і відсутність черг на робочих (велика кількість народу - ілюзія,  чуваки просто спостерігають меню - прицінюються)

Справедливо буде зазначити, що чуваки в кейтерінгових точках працюють по європейським стандартам, реально сподобалось. Не так, як в Макдональдсі, де персонал видушує з себе посмішку, і спілкується з клієнтом шаблонним набором фраз, а втілившись в свою роль. Хочеш тобі півасік в картонні девайси упакують, щоб зручно було нести - без проблем. Хочеш залишити картоплю і спрайт на касі і відійти покурити - будь ласка. Ну і переваги оплати фан-карточками видні: вони відсікають людей, яким впадло арендувати і поповнити картку (значить, не дуже і хочеться), і дозволяють забути процедуру підрахунку і нарахунку здачі.

3. WiFi я не зміг підключити - може чогось не знаю. Хто знає, велкам в коменти. Це в мінус.

4. Дуже сподобалось, як стадіон відреагував на гімн України. Коли виходили динамівці, то багато народу підірвались, розтягнули рози - все по процедурі. Але коли оголосили, що буде гімн, то весь стадіон встав миттєво, і затягнув так, що футболістам і не снилось. Душевно, пройняло аж!

5. Сподобалась традиція представлення новачків в перервах матчів. У нас на презентацію нового гравця на стадіоні - будь це хоч Кріштіану Роналду - народ не потягнеться, а так і вболівальники задоволені, і футболіст перший раз вийшов до людей на стадіоні, а не в офісі. Він же футболіст, йопти.

6. Абонемент в мене якраз над сектором з "фанатами", тому мав нагоду поспостерігати за їх "роботою". Залишилось дуже неприємне враження. Очевидно, що там знаходяться люди не обтяжені інтелектом. Вся їх поведінка нагадує ляльковий спектакль. Вожак стоїть перед сектором і волає команди у мікрофон (спеціально перед сектором встановлені колоночки - щоб зручно "фанатам" було), які сектор миттєво втілює в життя. Якби він сказав "давайте ножами попиряємось" - в секторі відразу почалась би поножовщина. Людям реально пох на футбол. Забили волиняки гол - чувакам насрать, далі якусь кричалку скандують. Вожак їх взагалі не дивиться на стадіон, весь час спиною стоїть. Не розумію, для чого клубу їх терпіти? Підртимки нормальної немає (пісня про Влада Ващука - це, звичайно, круто, але якось вона не в тему була; сектор ніяк не реагує на гру, працює по плану), шкоди приносить ого-го скільки (на кой на стадіоні ваші червоно-чорні прапори і свастика, ми тут футбол дивимось), так що я б їх поганою мітлою зі стадіону гнав.

Сектор з фанатами. Видно колонки і вожака, зосередженного на футболі

Колоночки під "фанатським" сектором.

Я за мирний і красивий фан, а не за тупий ляльковий театр. За чати, за пісні, за модульне шоу. Наприклад, коли забиває Санті Касорла,  "Ашбертон Гроув" затягує "о-о-о, Санті Касорла". Ми б теж могли затянути щось на зразок "о-о-о, Алєжка Гусєв". Це б круче було ніж заряд від фанатів "Все  команды победим - три очка не отдадим" і резонне зауваження від кузьми "ви хоча б Волинь вдома виграйте".

А, ще ржач згадав. Коли оголошували склад Динамо, диктор сказав "Номер третій, Євген" - а стадіон такий на всю глотку "Хачеріді". Насправді, Сєлін був, так що Хача два рази стадіон оголосив:)

Гра

1. Очікував на винос тіла в виконанні динамівців, не вийшло. Очевидно, що товарняки з сусідами - це добре, а хрестоносці Кварцяного - це, блять, стіна. Коли очікування так грубо не співпадають з реальністю, виникає відчуття холодного душу. Добре, що це відчуття прийшло в першому турі, футболісти і тренер мають зрозуміти, що роботи не початий край.

Бля, перечитав пункт і побачив між рядків щось типу "по самоотдачи к ребятам претензий нет, будем продолжать работать". Ну ок.

2. Як в обороні, так і в атаці працювати треба. Віда при голі плуганув сурово, Сєлін старався, але в деяких моментах м'яч від нього, як від бруска відлітав. Хач і Сілва нормально. Велозо ще на сборах, Аруна окремо від команди живе, Гармаш - кращий гравець в команді зараз. Виріс пацан страшно. Завжди видно було талант у нього, але зараз він і з головою подружив, і фізично міцний і витривалий. Сезон-другий - за 20-ку (а з футбольною інфляцією, то і 30-ку) бачів в Мілан можна буде продавати. Ярмола вихід на воротаря, звичайно, запоров неймовірний. Від нього більшого очікую, нижче своїх можливостей зіграв. А в Волині теж сподобався один тип, той що гольову віддав. Передрікаю йому швидкий перехід в сильніший клуб, так і запишіть.

З. З Ленса і Мбокані люди будуть. Тим більше з такою безтолковою грою Дуду - Ленсу він явно програє конкуренцію. Беланда ще ніякий, але видно, що пацан може багато. Тільки не ясно, чому Блохін випустив Беланду, а не Брауна, який на початку минулого чемпа в таких матчах завжди в кінцівці забивав гол. Легко говорити заднім числом, але особисто в мене була впевненість, що якщо Браун вийде, то він заколотить гол.

4. Окремим пунктом відмітимо обкатку новачків Волинню. Мбокані взагалі окривавлений закінчив матч, Ленсу теж не раз перепало. Можливо, його і замінили через це. 

Загалом, гра, як вже помітили в попередніх постах, нагадала кінець минулого чемпіонату. Але зараз є надія на краще:)

Добавка

Що мені подобається на новому Олімпійському - так це швидкість, з якою його можна покинути. До реконструкції, я кожного разу ледве в штани не ложив, покидаючи стадіон в тісному натовпі. Не скажу, що життя ставило мене в страшні ситуації: не доводилось бувати в легендарних парках Йобурга, і в Могадішо часів революції я не був. Не бачив я тигра, чи носорога, чи анаконду, чи навіть скорпіона, окрім як за гратами зоопарків, так що покидання старого Олімпійського, мабуть, найбільший страх в моєму житті. Страх, коли згадуєш всі трагедії на всіх стадіонах світу, і жадібно ковтаєш повітря здавленими грудьми, молишся всім богам, щоб товпа не вдушила тебе в грати, щоб здоровенний чувак йшов правою стороною, а не біля мене, щоб люди, які залишилися на стадіоні наїбашити луків, постояли там ще півгодинки. Не уявляю, як можна було ходити на старий Олімпійський з дітьми. Ті миті, коли я виходив за грати стадіону, і, як риба на березі, жадібно ковтав повітря, були найщасливішими в житті.

Інша справа зараз. Матч з Волинню в цьому плані не показовий - навіть половини людей на стадіоні не було - але навіть повністю забитий Олімпійський випускає людей без давок і дуже швидко. Красота! Респект дизайнерам чи проектантам.


Открыть | Комментариев: 52

Музыка : Океан Ельзи - Караван  Настроение : П'ятниця наступає    

Цирк з абонементом на Динамо


Перший раз в житті купив абонемент на футбол. Ну, добре, другий. Але той, перший, я купив наприкінці сезону, турі так в 25, так що не рахується.

Признаюсь, керували мною не тільки любов до мистецтва, але й глоріхантерство (понаїхали-то круті футболісти) і бажання зекономити час. Стояти в черзі за квитками кожного разу, коли йдеш на футбол, зовсім не круто. Так що я підбив друга, який в минулому році вкусив солодкого присмаку абонеменства, зазбиралися ми в каси.

А далі наступила темна полоса.

Ми з другом скачали анкети, заповнили їх (за цією адресою). Оскільки нам потрібно було купити абони ще двом чувакам, яких не було в Києві на той момент, ми почали шукати номер кас чи довідкової, щоб уточнити можливість придбання пропуска без наявності клієнта. Так, де тут телефончик? Так, це сезон, номера секторів, ціна, скидки, нижче, нижче, сторінка закінчилась.

Ну, ми не ликом шиті, гугл в допомогу, знайшли номер. Діалог:

 - Доброго дня, це каси?

 - Нет.

 - Вибачте, до побачення.

 - Спрашивайте!

 - ... А у вас можна купити абонемент без заповнення анкети?

 - Анкета желательна, но не обязательна.

 - Ясно, дякую.

 Супер. Коли там каси працюють? О, норм, хоч про це інформація є, до 19.00 біля Олімпійського, і до 19.00 біля Лобановського. Приїжджаємо до Олімпійського, виходимо з метро на світ божий - закрито. Да йобаний насос. Походили туди-сюди 5 хвилин, вирішили зателефонувати в каси. Виклик пішов, пішов далі, ще йде, йде ще трошки, зайнято. Що-що? Багатоканальний телефон? Багатоанальний! Ще пару раз зателефонували, так і не дочекавшись відповіді. Час йшов.

Ну, що робити, вирішили їхати на Лобановського, ще 40 хв було до закриття. Приїхали. От і стадіон, каси - є відкрите вікно. Черги немає, підходимо.

 - Абонементи продаєте?

 - Сектор?

Хух, купимо нарешті. А що з касою? Зараз уточнимо.

 - А у вас каса для карликів?

 - Хлопці, кажіть сектор і давайте гроші.

Купили чотири абонементи. Все, як написано: зі скидкою, анкети можна не заповнювати, Ярмола на карточці, персональне місце на стадіоні, третій розмір, БДСМ, ой, це не туди.

Залишилось забрати подарунки. Подарунки можна забрати в магазині Динамо. Журнальчик клубний, пакет "Лайф" - давно мріяв. Бля, пацани, гарячі новини: Селін і Безус в Динамо, Віда (той алкаш, що з автобусу загребського Динамо вигнали через розпиття пива) теж в Києві. Так, це написано в подарунковому номері журналу - перший номер 2013 року. Виходить раз в два місяці. Ну, ви зрозуміли, нас розвели.

Так що зараз я щасливий власник абона. Мене такі ляпи в роботі клубу/стадіону тільки радують - є куди рости і є про що говорити. І я буду про це говорити. Буду ходити на стадіон і докладати вам обстановку: тупі стюарди чи не дуже, параші працюють, чи забиті, є безкоштовний WiFi для власників абонементів, чи сосать.

Відразу скажу: той, хто думає, що ціна абонемента в 25 євро дає індульгенцію стадіону і клубу, той підар.

Поки Шахтар ідеально організував все для своїх вболівальників, Динамо на своїх навалює з високої гори. І так прийдуть рідненькі. Бля, як ви не розумієте, що все пов'язано: ви забиваєте на фанів - фани забивають на клуб. Ви забиваєте на роботу - займаєте третє місце.

Так що нудно не буде.


Открыть | Комментариев: 46

Проблеми Динамо на прикладі інтерв'ю Базилевича


Я люблю жанр інтерв’ю. Особливо я люблю інтерв’ю в прямому ефірі, коли у журналістів та редакторів немає часу коригувати і прикрашати отриманий текст, а пітний футболіст чи знервований тренер може і матом прикрити, і правду рубанути, і зайвого ляпнути. Але і звичайне в’ью – норм.

Інколи, читаючи чиїсь спогади, я переміщаюсь у минуле, згадуючи подію, що обговорюють, співставляю свої відчуття з відчуттями героя; інколи я дізнаюсь цікаві деталі, які заставляють переосмислити історію чи епізод в футбольному житті, а інколи мене тіпає від обурення. Інтерв’ю в недавньому номері «Футболу» з Олегом Петровичем Базилевичем я прочитав з обуренням. Високопарні запитання міняються не менш високопарними відповідями. Очевидно, що люди говорять про різні речі, і ті, що задають запитання (Кроніх і Шахов) задоволенні одним лиш фактом розмови.

Ну наприклад.

Питання: могли ли бы вы рекомендовать кого-то из иностранных тренеров в Динамо? И насколько серьезными представляются перспективы тренера-иностранца?

 

Відповідь: мы снова возвращаемся к вопросу тренерской квалификации. Она важнее, чем фамилия и гражданство. Но в вопросе о возможности назначения тренера-иностранца в «Динамо» позиция должна быть принципиальной. Приглашать иностранных тренеров в киевское «Динамо» - значит расписываться в своей полной несостоятельности. Признавать, что мы все забыли, ничему не научились и разрушили все, что было создано. Ведь именно наша система организации игры и подготовки команды, то есть тренерская и научно-методическая составляющая, всегда обеспечивала нам преимущество над нашими зарубежными коллегами! Считаю, что приглашение тренеров-иностранцев – губительная затея, особенно если они представляют морально устаревшие направления работы.

Та невже? Динамо вигравало чемпіонство чотири роки тому назад, коли біля руля був, нагадаю, Сьомін! Згадайте чергу принципових тренерів-українців, під керівництвом яких клуб падав все нижче і нижче. Де ж те, що було створено? Де наша система організації гри і підготовки? Чому динамівські тренери безуспішно працюють на задвірках футбольного світу? Де перевага над зарубіжними колегами? В чому вона виражається?

Добре, йдемо далі.

Питання: есть ли числовые данные для анализа молодежной команды? Если да, то кто из игроков наиболее перспективен?

Відповідь: сложно выделить кого-то и сказать, что он более перспективен, чем другие. Как мы говорили, перспективы молодого игрока во многом определяются не только его «данными», но и работой, которая должна быть ему предложена для оптимального «вхождения» во взрослый футбол.

Бля, ну це ж вода-водою. Ну що тут складного? От, наприклад, текст про медцентр лондонського «Арсенала» (http://arsamania.com/publ/3-1-0-183). Там, серед іншого, розповідається якраз про використання числових даних в роботі з гравцями, і що цифри ці кажуть, що Чемберлен – дуже крутий чувак. Не здивуюсь, якщо Чамбо через пару років стане одним з найкращих гравців в Англії. Може й не стати – це ясно – але ж ніхто не каже, що «сложно выделить кого-то и сказать». Що складного? Глянув на цифри, які згенерувала програма і сказав: ти, чувак, якщо не будеш працювати, підеш в прибиральники, а ти на ладан дихаєш, а от в тебе норм все, тільки не розслабляйся.

Далі.

Питання: болезненной темой для нынешнего «Динамо» является работа с молодежью, непоследовательная и бессистемная. Что, на ваш взгляд, мешает молодым игрокам преодолеть барьер юношеского футбола при переходе во взрослый? Точнее, какими возможными действиями этот барьер можно сделать менее болезненным? Скажем, что необходимо 17-18 летнему (талантливому) юноше, чтобы соответствовать предъявляемым требованиям к игроку основного состава (тренажерный зал, набор упражнений для повышения координации, скорости мышления и т.д.)?

Відповідь: выхватывать из клубной жизни один какой-то аспект, например, работу с молодежью, и говорить, что она непоследовательная и бессистемная – пожалуй, неконструктивно. Речь должна идти о том, чтобы вся работа, начиная с детско-юношеских команд и заканчивая первой командой, была системно и последовательно подчинена одному общему направлению. Пример «Барселоны» показывает, что это – путь к достижению стабильно высоких результатов на протяжении многих лет.

Та що ж ти будеш робити? А як же по-іншому вирішувати проблему, якщо не брати її за горло, і душити? Відомо ж, якщо хочеш загубити справу – надай їй статус системної, зроби з неї велике, непідйомне діло.

А що в нас з молоддю? Та яка різниця, системи немає, немає загального напрямку.

Що ж нам робити з продажем білетів, як налагодити справу? Та забийте, у нас система гнила, треба напрямок визначити, повернути стару славу.

Як же нам центрбека купити? Забудьте, стабільно високих результатів латанням дірок не здобудеш.

Якщо я бути говорити в таком стилі, скажіть, я піду продавати газети чи в бібліотеку влаштуюсь - серйозних справ не вирішиш, мислячи таким чином. Наскільки можна вірити інтернету, Базилевич в «Динамо» вже не працює. І це добре, тому що такі, безумовно заслужені, але живучі минулим люди, приторможують розвиток нашого клубу. Та, підозрюю, в клубі ще багато таких працівників, які хочуть повернути старі добрі часи, повернути «систему», боячись глянути в очі теперішньому, боячись взяти сокиру і рубати насущні проблеми. Одну за одною, одну за одною.


Открыть | Комментариев: 2




Мій блог про творчість і самоосвіту


МОЇ СТАТТІ

Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


Содержание страницы

Опрос

Хто з жінок-лікарів в "Докторі Хаусі" симпатичніша і сексуальніша?



ОБОЗ.ua