Допоможіть.


Хто не байдужий. Хто має хоча б якесь уявлення про історію. Та той, кому цікаво.

Почав ломати собі голову думками про мою 10-ку тренерів. Починаю задумуватися, чому все ж таки немає Хаппеля, Клафа, Венгера.Почав сумніватися, чи заслуговує на це місце Траппатоні. З огляду на коментарі та проаналізувавши наново ситуацію, з вашою допомогою спробую визначити хто вартий місця,а хто ні.

Коротше, Ви зрозуміли. Не мовчіть. Кому не впадло, порадьте,буду вдячний.


Открыть | Комментариев 120

Вітторіо Поццо. Легенди століття Частина 2.


І так: вступне слово мені було надано в Ч1, тому одразу перейду до розгляду матеріалу теми.

 Друга, не менш відома і не менш вражаюча особа, представляє собою великого генія, з чудернацьким, на  український манер, прізвищем, яке назавжди закарбувалося золотом не тільки в історії італійського, а й в історії всього світового футболу. Шанувальники „скуадрі-адзуррі”, вітайте спортивного журналіста, гравця, а в основному тренера - Вітторіо Поццо.

Народився Вітто в Італії, в усім відомому місті Турін. Ще бувши молодим Поццо був відправлений батьками жувати граніт науки на Туманний Альбіон. Під час навчання він зацікавився грою мільйонів і саме на ґрунті матінки футболу Поццо вже тоді розставив перед собою певні пріоритети. Найбільше всього молодий юнак захоплювався  грою Манчестер Юнайтед та їх центрбеком Чарлі Робертсом.

Суперечки з батьками с приводу його майбутнього змусили повернутися на батьківщину. Не зраджуючи своїй улюбленій справі він почав свою футбольну кар’єру як гравця виступавши за міланський „Інтернаціонал” та швейцарський „Грассхопперс”. Зіграв вагому роль в роз’єднанні між „Ювентусом” та новим клубом „Торіно”. Ставши тренером останнього він в основному сприяв становленню команди. Попрацювавши секретарем новоствореної Італійської футбольної асоціації в 1929, а також регулярно писав в газету „Стампа” у рідному Туріно. 

Робота зі збірною його почалася ще в далекому 1912, коли він у якості головного тренера повів італійців захищати кольори своєї держави на Олімпіаду того самого року. Саме тоді він вперше зустрівся з Хуго Майзелем. А пізніше його кумиром став вже відомий нам Герберт Чепмен. Вдруге він сів у крісло головного тренера  у 1924 році. 

І ось його третій шанс - він був призначений у збірну і став єдиною людиною, яка відповідала за  підбір гравців та за підготовку команди. Кинувши усі свої заняття, Поццо пропрацював з командою 20 років. 

Першою суперзбірною ХХ ст.. була команда Уругваю, яка виграла Олімпіаду в 1924 та 1928 роках, та ЧС 1930, але південно-американці відмовилися захищати свій титул опісля 4 років, тому тягар переможців пав на італійців. Відмінна організація все-італійського чемпіонату сприяла за собою підвищення рівня футболу в клубах і, як наслідок, різкий злет збірної. Італійці тепер нарівні з австрійцями стали задавати тон на континенті. На конгресі ФІФА в Стокгольмі в 1932 році з двох кандидатів на проведення другого чемпіонату світу (Швеція і Італія) була вибрана Італія. 32 збірні вступили у відбіркову боротьбу, і 16 з них добилися права грати на чемпіонаті, що проходив по кубковій системі. Навіть італійцям довелося зіграти кваліфікаційний матч: 25 березня 1934 року вони в Мілані обіграли збірну Греції - 4:0. 

До чемпіонату світу команда Вітторіо Поццо підійшла, маючи в своєму активі декілька блискучих результатів Вона перемогла збірні Угорщини, Німеччини, Бельгії, Швейцарії і Чехословакії, зіграла внічию з англійцями і програла лише один матч - знаменитому австрійському ”вундертіму” - 2-4 в Туріні. 

Поццо був тренером справді світового масштабу. Він досконало знав усі сильні та слабкі сторони суперників своєї непереможної команди.Гравці, що виступали за італійську збірну під його керівництвом, відзначали в своєму тренерові на дивно тонке і глибоке розуміння футболу, а також батьківську турботу про підлеглих. При цьому м'якість і доброту по відношенню до гравців Поццо вдавалося поєднувати з твердістю і непримиренністю до тих, хто намагався нав'язати йому свою волю.Він не спасував навіть перед самим Муссоліні, який  вимагав від тренера неодмінної перемоги в чемпіонаті світу 1934 року. Поццо прямо відповів диктаторові: «Якщо ми гратимемо краще за чехословацьку команду, то переможемо, якщо ж буде інакше, нам доведеться задовольнятися другим місцем». І перше місце було за ним. Це був тріумф всього європейського континенту. А Поццо став національним героєм. 

В проміжку між Чемпіонатами Світу, Вітто заніс до своєї скарбниці ще один трофей –золоту медаль на Олімпіаді в Берліні 1936 року. Саме цікаве те, що Італію представляла просто набрана команда студентів, які змогли виступити на рівні національної збірної. Це ще раз підкреслює талант тренера, талант, який допомагав геніальному Поццо робити з нікого-зірок.  

З перемогою 1934 року італійський футбол досяг свого розцвіту. Наближалась наступна світова першість і поставало питання про захист титулу. Тут Вітторіо Поццо не зупинився на місці, а проявив себе як видатний стратег. Він не намагався зберегти збірну чемпіонів світу до наступного чемпіонату у Франції, а створив нову команду, таку ж сильну, як і попередня. Лише два гравці — Меацца і Феррарі виступили на обох турнірах. У цьому геніальний тренер опинився значно далекобачнішим, ніж багато своїх послідовників. І чуття його не зрадило. З Парижу він повернуся переможцем з новим прізвиськом: „ Іль Віккіо Маестро”, що в перекладі звучить як „Старий учитель” 

А Вітторіо Поццо залишається єдиним рекордсменом посеред тренерів. І до цього дня він залишається єдиним, кому вдалося  завоювати дві перемоги на чемпіонатах світу, а в перерві між ним виграти Олімпійські Ігри. А рекордні 63 перемоги в 95 матчах ( протягом 19 років) роблять його найвидатнішим тренером в історії італійської збірної.

Через війну наступний чемпіонат відбувся  аж через 12 років, до того часу Вітторіо вже закінчив виступи : пропрацювавши зі збірною 20 років, він покинув її після Олімпіади 1948 у Лондоні. Наступного після 1938 тріумфу Італія чекала 44 роки.

P.S. Є підозра, що його рекорд може перебити Марчело Ліппі, який зараз очолює шхуну збірної Італії. Він побив вже перше досягнення Поццо, не враховуючи ЧС 2006, в сухих матчах, зігравши 31 не програшний поєдинок. По словам Ліппі, він так само перебудовує команду, що склад збірної 2006 року не відповідає теперішньому. В цьому можна провести паралелі. Є над чим подумати. Все можливо. Йому залишилося виграти ЧС 2010 року, але чи виграє ця квола командочка – судити вам.  

Судячи з першої частини, з коментарів, намагався більш детально, більш ширше описати його життя у збірній.

Дякую за увагу.


Открыть | Комментариев 17

Герберт Чепмен. Легенди століття. Частина 1.


Вступне слово.

Вирішив. Візьму і розпочну свою кампанію. І присвячується вона історії, а точніше найкращим тренерам століття. Додам трохи родзинок.

Хтось спитає: „ Чому це ти пишеш про тих, кого навіть не застав, чому ці люди святкували пік своєї кар`єри ще тоді, коли навіть твоїх батьків не було?” Відповідь проста. Легенда живе вічно. Історію не перепишеш і дати не змінеш.

Якщо чесно, то зробити 10-ку кращих тренерів і нікого не загубити та не включити когось у список це не те що складно, це майже нереально. Але з ряду деяких причин той чи інший тренер не може заслуговувати на це місце більше, ніж його опонент. Слава Богу, що мені в голову не прийшло сортувати їх по ієрархії в десять місць. Серйозно, я просто надірвав би собі мізки. Перелік усіх претендентів ви можете побачити в моєму опитуванні. Чому немає Лобановського? Думаю, що питання доречне. Відповім в коментах.

Я не буду повністю вдаватися в біографію героїв теми, але все-таки наводитиму окремі факти з їхнього життя. Просто констатуватиму. Класифікація тренерів пересікається з періодизацією. Тобто найпершим тренером буде той, хто жив раніше всіх. Початок ХХ і до ХХІ століття. І так, поїхали.

Зустрічайте видатну постать, постать міжвоєнного періоду, людину, яка зробила найвагоміший внесок в тогочасну історію футболу. Герберт Чепмен.

Це добре, що він перший. Приємніше. Все-таки він зробив з Арсеналу лялечку, зробив ту команду, що тоді стала найсильнішим клубом Великобританії.

А все розпочалося в один чудовий вечір 1907 року, наприкінці футбольного сезону, тоді Герберт був футболістом та захищав кольори Тотенхема. Саме в роздягальні цього клуба сиділи він та його капітан - одноклубник Уолтер Булл. Останньому запропонували місце тренера в „Нортхемптон Таун” , але сумніви розривали його і  він не знав, чи зможе керувати футболістами. Несподівано той промовив: „ Давай Герберт, погоджуйся, йди ти.” Він навіть і не знав, що цими словами та своїми сумнівами він пустив у світ одного з найталановитіших тренерів століття.

Народився Герберт Чепмен у сім`ї  неосвіченого шахтаря 1878 року в маленькому селі Кайвтон Парк , на Південному Йоркширі. Згодом він відкинув думки про життя під землею та вступив в Шефілдський Технічний коледж і отримав там  спеціальність гірського інженера. Освіту він старанно поєднував з футболом. Змінивши приблизно з десяток команд, закінчив він кар’єру гравця саме граючим тренером  в „Нортхемптон Таун”. Але палка душа Чепмена вибрала наступну зупинку -  вже не існуючий клуб „Лідс Сіті”, в якому він прогресував як тренер та створив собі ім’я-бум. Наступним клубом став „Хаддерсфілд”. Тут він зробив перший в історії Англійської Ліги  хет-трік. Взявши тричі поспіль чемпіонат.

 Але прийшов 1925 рік і Чепмен знову змінив середовище. На цей раз його зупинкою, а в подальшому й кінцевою, став клуб з Лондону. Тоді вже він мав ім’я Арсенал.

Підсумки першого сезону вражають: посів друге місце в АЛ . В наступному: вийшов у фінал Кубка, в 1931 став чемпіоном. Під час його перебування витрачалися великі на той час кошти на трансфери, але більше всього він запам’ятався тим, що був вихованцем зірок. Було чуття на молодих та перспективних. Що ж поробиш – геній.

Його внесок в команду був величезним. Йому навіть вдалося переконати місцеву владу та назвати станцію метро на честь клубу. За вісім років він створив найсильніший клуб в країні. Його близькі та родичі не раз стверджували, що він ніколи б не проміняв його улюблену команду навіть на крісло прем’єр - міністра. Для нього Арсенал був понад усе. Він віддав усі сили, усі таланти. І всі його старання не були марними. Чепмен по життю був авторитаристом. Був сильний духом та сильний ідеєю Для нього слово носило золотий характер. І його ідеї змінили футбол на краще, красивіше: вніс в футбол таке поняття як „дубль-ве”, агітував грати при світлі прожекторів, м’ячем білого кольору та в пронумерованих футболках. Він став новатором - революціонером.

Але несподіване запалення легень обірвало його життя, зупинившись на мажорній ноті. 1934 рік став трагічним в історії англійського футболу. Спи вічно, Легенда.

Перший пішов.

Користувався джерелами. Але намагався не повторюватися.

Сподіваюсь, інформація для когось була першою та цікавою.

Дякую.


Открыть | Комментариев 27

Фани Arsenal, гуртуймося.


Мушу попередити, що цей запис стане моїм першим записом на блогах і, можливо, він не відповідає тій темі, яка мала б бути викладенна в першому пості,але  я не можу  втриматися, щоб не написати про сьогоднішнє наболіле, і чому саме зараз і чому саме так - поясню нижче.

Якщо не брати до уваги кротівський "тріумф")) та інші ігри кваліфікації, і взагалі перенестися на альбіон, а точніше до Лондону та розгянути усім нам відому політику тренера-генія Венгера. А точніше трансферні вектори клуба.

Цього літа Арсенал втратив Адебайора і новоспеченого Хьюза - Туре. Ніхто не заперечить,що гравці сильні.Основні. Можливо...дещо дубоваті, але гру читали гарно. Та молодого хлопця, який іноді влючався в заявку в перший клуб, але частіше  грав за дубль, Бішофа. Я ПРООООРАЛ. Емоції, емоції. Шанувальники Арсенала мене розуміють.

Можливо й таке, шо з клуба піде Ебує, але я не хочу каркати. А їм на заміну прийшов один Вермален з Аякса. Обіцяли й прихід Вучиніча з Роми, але все це розмови, до поки не буде підписан контракт.

Команда розпадаєтсья. Услід за МЮшним Роналдо та й Карлітосом, разом з ними пішов й Кемпбел. Але клуб придбав сильних Валенсію, Обертана та на правах агента перейшов Оуен, який досі дає якісь результати. Ні в якому разі не порівнюю канонірів з дияволами, а просто провожу парелі. (Просто скажу дякую Пересу за Роналдо. Є тепер причина не ненавидіти МЮ.) Всі ці паралелі зрозуміли, ага ж?

З розумінням ставлюся до Усманова, але інших акціонерів просто не розумію. Таким шляхом вони хочуть закрити борги чи навпаки просто підняти казну клубу? Це просто маячня. Таким шляхом, гублячи футболістів за борт, ніяк не посядеш вище 4 місця. Де підсилення складу, де нові трансфери? Якщо Аршавін був вищим щаблем їхніх затрат, то що можна говорити про велич клубу. 20 млн ф.с. це не гроші для гранду. Для гранду прем"єр-ліги.

За продаж Коло і Еми вони отримали таку собі добротну суму, а клуб по ідеї в злиднях-то й не сидить, то чому ж ми не бачимо вже дікілька років поспіль якогось сильного та впливового трансферу на користь САМЕ АРСЕНАЛУ, а не Барселони, Мілану, Інтера, Ман Сіті.  Найкраща думка про те, що  вони виробляють - то це те, що діють по принципу  Порту  чи  Динамо Загреб. Просто вирощують непоганих  футболістів та продаючи їх з городу наварюють на цьому гарні гроші. В цьому випадку футбол-просто бізнес. Нічого іншого. Але кому всрався такий бізнес? Нам футбол потрібен, футбол! Футбол по-арсеналівські, який ми звикли бачити. А не дитячу школу гумору! Та й на замітку ставимо чемпіонство потугальців та хорватів і  поряд наше таке велитенське, але скромнюсіньке місце 4. Висновок? Так, не буде підсилення -будемо всі спостерігати, як  дітсадок проходить свою еволюції: стає вперше на ніжки, починає розмовляти, буцає вперше мяч. Це все так іронія да сарказм. Не ображатиму свою команду, але все це так і виглядає. І завершальне слово про Ман.Сіті - команду, яка стала на шляху самих ганерів!

-Хіба дитя винне, якщо батьго п"яниця. Шейх є шейхом. Всі вони понавибудовують у своїх духмяних нафтових голівках грандіозні плани, а потім плачуться в свою свердловинку  десь в пустелі, наче в криницю "слезу раняют". І срати, що там буде з цим клубом, головне-щоб нічого путнього. На це є Астон Вілла.

Боже, дай им больше разума и идей, больше логики и действий, да пусть денег не жалеют и будут счастливы на пьедестале побед. Аминь.

В статье нет аналитики и нет ответов.

 


Открыть | Комментариев 22




Опрос

Кого ви вважаєте найгеніальнішим тренером?


Календарь
Август
ПнВтСрЧтПтСбВск
     
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31

Содержание страницы
ОБОЗ.ua