W nauce nie ma skroty

Japonska sztuka ludowa


WSB
Настроение: Doskonale
Музыка: "Mazurek"

НяшнеEkstraklasa

Ekstraklasa.

Хоча збірна Польщі двічі була призером чемпіонатів світу і вигравала олімпійські ігри, чемпіонат цієї країни ніколи не був прикладом для наслідування, навіть у східній Європі. Найкращі гравці їхали в більш багаті зарубіжні клуби - так було завжди і в роки комуністичного правління, в останні ж роки цей від’їзд прийняв зовсім масовий характер. Не дивлячись на те, що польські клуби почали виступати в єврокубках з моменту їх створення, лише одному з них – «Гурніку» (Забже) - вдалося зіграти в фіналі Кубка кубків-1969/70. А в Кубку УЄФА, успіхи в якому (при колишньому форматі турніру) вважалось мірилом сили національних ліг, Польща була представлена лише у чвертьфіналі - і всього двічі. В нинішній таблиці коефіцієнтів УЄФА вона займає місце в третьому десятку.

Початок союзу

 Orange_Ekstraklasa.jpgПольський футбольний союз (Polski Związek Piłki Nożnej) був утворений 20 грудня 1919 року. Навесні 1920-го, через рік з невеликим після проголошення незалежності, почався футбольний чемпіонат. На перших порах проведення турніру вимагало немалих зусиль, оскільки різні області Польщі входили в склад трьох держав. Не існувало навіть прямого залізничного сполучення між найкрупнішими містами – Варшавою, Краковом, Львовом, Вільно, Познанню. Крім того, з моменту створення незалежної держави Польща була залучена в військові територіальні конфлікти з суміжними країнами. Тим не менш, чемпіонат стартував. Передбачалося, що спочатку будуть виявлені чемпіони п’яти регіонів, які потім і розіграють першість. Однак провести заплановані матчі вдалося тільки в західних областях. Влітку 1992 року війська Червоної Армії підступили до Варшави, і турнір залишився незавершеним.

 Повернення до спокійного життя після численних війн пробудило у населення величезний інтерес до спорту, і уже через рік, після підписання Ризького мирного договору, футбольний чемпіонат, нарешті, був проведений, причому за первісною схемою. Регіональними чемпіонами стали «Краковія» Краків, ЛКС «Лодзь», «Варта» Познань, «Погонь» Львів і Полонія «Варшава». В фінальній кульці домінувала «Краковія», яку вів за собою легендарний форвард Юзеф Калужа, саме він став найкращим снайпером з 9 забитими м’ячами. Краківська команда виграла 7 матчів із восьми. Друге місце зайняла «Полонія», на третьому опинилася «Варта» - єдина, кому вдалося зіграти в нічию з чемпіонами.

Реформа

  Аналогічним чином розігрувався чемпіонат і в наступні роки, при чому список учасників розширювався завдяки приєднанню до країни нових областей. В цей період  домінувала львівська «Погонь», яка виграла чотири чемпіонства за п’ять років. Виключенням став 1924 рік, коли національний турнір, з метою кращої підготовки до Олімпійських ігор в Парижі не проводився взагалі.

 В грудні 1926 року клуби виступили з ідеєю утворення єдиної ліги, бо схема була занадто громіздкою. Примітно, що футбольний союз спочатку був категорично проти. Але при підтримці декількох генералів – учасників травневого перевороту 1926 року, які мали величезний вплив в усіх сферах суспільного життя. Футбольна ліга була таки затверджена 1 березня 1927 року. У неї вступили усі клуби крім «Краковії», чий президент Едвард Центаровскі був одночасно і президентом футбольного союзу. Перший чемпіонат ліги виграла краківська «Вісла», однак деякий час по тому її чемпіонство визнали легітимним. Футбольний союз був зацікавлений саме в такому результаті, оскільки в ті роки протистояння «Вісли» і «Катовіце»: мало національне забарвлення. Каттовицьку команду підтримувала німецька меншість (власне, її назва і вимовлялася відповідно з німецькою назвою міста – «Каттовітц»), галицьку – практично уся Польща. У центральному поєдинку чемпіонату при явно необ’єктивному суддівстві «Вісла» перемогла на виїзді 2:0. Заради справедливості варто відмітити, що краківяни  перемогли і в першому, домашньому матчі 3:0.

З Кракова – в Хожув

  «Вісла» стала чемпіоном і в наступному сезоні, не дивлячись на закінчення бойкоту «Краковії». А ось каттовицька команда покотилась до долу. У 1929 році вони взагалі вилетіла у регіональну лігу, для того щоб уже не повернутися назад. При Третьому рейсі клуб виступав у німецьких турнірах, а в 1945 році припинив своє існування.

  Четвертою команду, що перемогла у чемпіонаті Польщі стала познанська «Варта», якій вдалося, та й то з натяжкою похитнути гегемонію Кракова. Ще двічі святкувала перемогу у чемпіонаті «Краковія», а у 1931 році «Гарбарнія» стала першим чемпіоном, що не мала у складі свого вихованця.

 Після цього на перші ролі вийшов «Рух», де блищали Теодор Петерек, Герард Водаж і Ернест Валімовські – їх до сих пір вважають одною із найсильніших атакуючих ліній в історію польського футболу. Ліга була поступово скорочена до 10 команд (у 1928-му було 15), траплялися і інші реформи; але «Рух» майже незмінно став кращим – п’ять чемпіонських титули за шість років. Тільки у 1937-му році його гегемонію несподівано перервала «Краковія», дебютант еліти. «Рух» стояв першим у турнірній таблиці 1 вересня 1939 року – у чемпіонаті в той час була перерва, що була пов’язана із товариськими матчами збірної. Наступні матчі мали відбутися 10 вересня. Однак замість декількох днів Ії довелося чекати цілих сім років.

Orange_Ekstraklasa_2007-2008.png

Футбольна мапа чемпіонату Польщі.

Після військові гримаси

 ecwcf1970.JPGВійна і її результати перекроїли межі Польщі. До радянської Литви відійшло Віленське воєводство, радянським став і Львів, один із головних центрів польського футболу 20-30-х років. Гравці і наставники львівських клубів «Погонь», «Чарні», «Лехія» перебралися на захід країни, де були в числі засновників нових клубів: «Полонія» Битом, «Одра» Ополе, «Погонь» Щецин. Після двох «половинчастих» сезонів в 1948 році, нарешті, був розіграний нормальний чемпіонат в два кола з участю 14 команд і навіть з золотим м’ячем. Дві краківські команди фінішували з однаковою кількістю очок, а «Краковія» була сильніша в особистих зустрічах (2:0, 1:1). Вона ж перемогла і в вирішальному поєдинку – 3:1, таким чином вона стала першим повноцінним чемпіон у після військовий час.

 Сезон 1951 можна назвати унікальним не тільки в польському, а й у світовому футболі: чемпіоном була проголошена команда, що зайняла шосте місце. У тому році відновився – через чверть століття – розіграш Кубку Польщі (першим володарем трофею була проголошена «Вісла»). З воістину соціалістичною гігантоманією до розіграшу було залучено 7716 команд (по неофіційним даним). Але головне не це – саме володарю кубку присвоювалося чемпіонське звання. Перемігши в фіналі у «Вісли» 2:0, його отримав «Рух»,хоча у першості ліги він зайняв лише шосту позицію, відставши від переможця - тієї ж «Вісли» - на 9 очок. До речі, саме володар Кубку (варшавська Гвардія) представляв Польщу у першому розіграші Кубку європейських чемпіонів.

  Майже всі значимі успіхи польського футболу – як збірної, так і клубів – приходяться на першу половину 1970-х. «Гурнік» дійшов до фіналу Кубка кубків, послідовно вибивши із турніру «Олімпіакос», «Глазго Рейнджерс», «Левскі-Спартак», а у півфіналі – по жеребу після трьох нічиїх (1:1, 2:2, 1:1) – Рому. В вирішальному поєдинку, «шахтарі» поступилися «Манчестер Сіті» - 2:1. В тому ж сезоні (1969/70)варшавська «Легія» зіграла у півфіналі Кубка чемпіонів. У 1970-і чвертьфіналу Кубку УЄФА дістались «Рух» і «Сталь» (Мелець). 

Відрив лідерів

  «Рух» підтвердив чемпіонські повноваження і в 1952 (матчі проводилися у двох групах з подальшим суперфіналом: «Рух» - «Полонія» - 2:2 (через хуртовину матч був призупинений і оголошений товариським, 7:0, 0:0 ) , і в 1953 роках. Пізніше саме хожувська команда стала першим десятикратним чемпіоном Польщі – вона домоглася цього рубежу у 1968-му. До цієї пори, її успіх вдалося повторити тільки «Гурніку» та «Віслі». Крім них, до числа найтитулованіших  клубів в історії польського футболу варто віднести «Легію», що виграла 13 Кубків, а в останнє десятиріччя ще й познанський «Лех».

 На початку 60-х у чемпіонаті знову почало грати 14 команд замість 12, а у 62-у був здійснено перехід на схему «осінь - весна». Укорочений весняний чемпіонат знову увінчався суперфіналом – тепер уже битомська «Полонія» перемогла у «Гурніка» 4:1, 1:2. Але після цієї поразки «Гурнік» окупував трон всерйоз і надовго. Рекордна чемпіонська серія продовжувалася п’ять років, кожен турнір шахтарська команда закінчувала з солідним відривом. Ще один рекорд – особистий – встановив нападник «Гурніка» Влодзімеж Любанські, який чотири рази поспіль ставав найкращим бомбардиром чемпіонату.

Нова економіка

  Починаючи з сезону1973/74, перша лігарозрослася до 16 команд. В ці роки вперше стали чемпіонами «Сталь» (Мелець), «Шльонськ» (Вроцлав),  «Шомберкі» (Битом).  Втім, вирівнювання сил пояснюється ще й і тим, що всі ведучі гравці збірної після чемпіонатів світу 1974 і 1978 років відправилися за рубіж: Любанські і Гжегож Лято – в «Локерн», Роберт Гадоха – в Нант, Казі меж Дейна – в «Манчестер Сіті», Ян Томашевські  - в «Беерсхот», Хенрик Касперчак – в «Мец», Анджей Шармах – в «Осер», Владислав Жмуда в «Верону». Нарешті, зірка уже нового покоління Збігнев Бонєк удостоївся запрошення до туринського «Ювентусу», але і за цей, і за всі попередні трансфери гроші отримували не клуби, або, вірніше, не тільки клуби. Власне, і гроші були, по теперішнім міркам не такі вже й великі: трансфер Бонєка із людзеньського «Відзева»  коштував менше двох мільйонів доларів США.

 Зовсім погано стало з настанням посткомуністичної ери. Їхати почали всі повально. Розпалася яка-ніяка, але струнка система футбольного господарства. Формула проведення чемпіонату постійно змінювалася, клуби банкрутували. Останнім успіхом був вихід «Легії» в чвертьфінал Ліги чемпіонів в сезоні 1995/96, при тому, що варшав’янам виразно повезло з групою і розкладом – з двома перемога вдалося зайняти другу сходинку турнірної таблиці. Через рік «Відзев» став в груповому етапі третім, при цьому відставши від другого місця на 9 пунктів, і більше польські команди ні разу не проходили далі кваліфікаційних раундів.

Жорсткіше ніж в Італії

 Одна із головних проблем польського клубного футболу – радикальний характер фанатів. У фанатського руху багата історія, у ньому, як ніде, багато елементів субкультури неофашизму. Невід’ємною частиною якої є невиправдана та не обмежена жорстокість. Перші масові побоїща відносяться ще до рубежу 1970-80-х років (в результаті бійки на фіналі Кубка-1980 «Легія» - «Лех» в Ченстохові більше 100 людей було поранено і один заколотий ножем). Але якщо спочатку в країні було лише декілька «бригад», то в останнє десятиріччя фанатські «фірми» з’явилися майже  кожному місті. Футбольна влада занадто пізно перейнялася цією проблемою, і навіть жорстокі закони, що були прийняті в серпні 2009 року (5 років позбавлення волі) навряд чи можуть її вирішити.

POLISH_SM.JPG

фанати познаньського «Леха» перед виїздом до Дніпропетровська

 На початку 2000-х  єдиним – по суті, а не по назві – професійним клубом в країні була краківська «Вісла», яка в 1980-90-х роках двічі  вилітала із першої ліги, а в ХХІ столітті виграла шість чемпіонатів із десяти. Втім, результати багатьох турнірів визивають сумніви, бо якраз у ці роки в Польщі розгорівся корупційний скандал – найкрупніший за всю історію європейського футболу.

 43.jpgПерша справа прогриміла ще на фініші сезону 1992/93. Претенденти на чемпіонство – «Легія» і «ЛКС» (Лодзь) – свої останні матчі виграли, 6:0 (у Вісли) і 7:1 (у познанської Олімпії), цю гру судив майбутній президент футбольного союзу Міхал Лісткевич. Обидва результати були анульовані, а чемпіоном проголосили познанський «Лех». Тоді закулісну боротьбу признали «відрижкою старого побуту», але далі договорняки почали множитися у геометричній прогресії.

 В кінці кінців, за справу взялась влада. Під підозру потрапили десяток матчів. В тому числі – найрезультативніший фінал Кубку Польщі: «Аміка» (Вронкі) – «Алюмінієм» (Конін) – 5:3 (1998 рік), де велику кількість голів забезпечили, ті гравці, що отримали хабара. Було арештовано більш ніж 200 арбітрів, тренерів, гравців і функціонерів, включаючи футбольних високо посадовців.  Восени 2008-го міністерство спорту скинуло керівництво футбольного союзу, на чолі із Листкевичем і призначило тимчасову адміністрацію. ФІФА, та УЄФА, звісно ж, тут же пригрозили вилученням усіх польських команд від усіх міжнародних турнірів і не привели загрозу у виконання лише по причині, що не хотіли лишатися господаря Євро-2012. Тільки через рік новим президентом союз був вибраний Гжегож Лято, але ще до цього у результаті «чищення» вісім клубів, у тому числі й чемпіон Польщі 2006/07 «Заглембе» (Любин), піддалися штрафам, зняттю очок і переводу у нижчій – деякі навіть на дві щаблі в низ. При цьому, багато хто вважає, що ці покарання – не останні, і викорінювати корупцію із польського футболу доведеться ще довго.



Рекомендовать запись
Оцените пост:

Откуда приходят на эту запись за последний месяц   1 день 10 дней 30 дней

Нет данных

Показать смайлы
 

Комментариев: 10

текст читать с таким фоном херово
вчора намагався змiнити, однак пicля декiлькох невдалих спроб зрозумiв, що це марна справа.
вот щас хорошо
Рекомендовал эту запись

смени фон записи. а так видно, что работа неплохая проделана:)

Дякую :) Фон змінив)
Запись Ekstraklasa, хе-хе))
экстраклассная запись, в смысле(:
Дякую, Владе :)
Рекомендовал эту запись
Дякую :)

 



Toast To Freedom



Календар
Июль
ПнВтСрЧтПтСбВск
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
ОБОЗ.ua