Я розчарований


  Тільки що повернувся зі стадіону і скажу відверто - повернувся розчарований. Карпати знову програли в футбол, як співають Брати Гадюкіни. Програли так, що начеб-то сильно й не покритикуєш їх, адже поступилися львів'яни не кому-небудь, а Севільї. Але з другого боку,  скажу відверто, чекав більшого від них. Як то кажуть, до хорошого досить швидко звикаєш. Все ж в попередніх матчах в Європі карпатівці мені більше сподобалися та  й емоцій було на порядок більше. А що було сьогодні? А сьогодні була фактично безваріантна і без жодних емоцій мінімальна поразка. З тим, що було в матчі з Боруссією не зрівняти. Ви мене запитаєте, чому Карпати мають грати краще, адже суперник був відверто сильний, хоч і не в найкращій формі зараз, рівень гравців не зрівняти (на мою думку, підбір гравців Севільї набагато кращий, ніж у Шахтаря та Динамо, що ж вже говорити про львів'ян), про цілі я вже взагалі мовчу, звідки ж тоді взяти ресурси для серйозної боротьби з Севільєю? Але ж Галатасарай  і Боруссія також були ледь чи не голову сильніші карпатівців і з ними карпатівці грали зовсім по-іншому. А сьогодні все якось було закономірно: описати гру можна лише одним відомим штампом - одні не могли, інші не хотіли. Начеб-то і старались леви, але це було не те. За видалення промовчу, адже тут якраз  все було справедливо та й на гру, вірніше на ті хвилини, що залишилися, воно фактично не вплинуло. Підтримка теж була наче непогана, але не було тих емоцій, які були в попередніх матчах і це дійсно розчарувало, єдине, що варто відмітити, це фішка із запалюванням бенгальських вогнів під час виходу гравців на другий тайм, жаль що не зовсім організовано, але загалом цікаво вийшло. Щодо Карпат, то залишається відмітити лише одне, у них дійсно зараз почався серйозний спад, щоб там не казав Кононов, і це дійсно прикро, адже саме зараз для команди йде період найважливіших матчів в сезоні.


Открыть | Комментариев 29

Карпати-Боруссія (фото)


Ех, а щастя було так можливо. Ця фраза начеб-то і досить часто лунає, особливо це стосується наших команд. Але вчора був особливий випадок. Вдумайтесь тільки як змінювався рахунок: 0-2, 3-2, 3-4! Не так вже й часто взагалі таке побачиш у сучасному футболі, а тут ще й в матчі з нашою командою (для наших це взагалі рідкість, щось подібне хіба було у 2004 році у матчі Динамо-Байєр). Що тут ще сказати. Розказувати перепетію гри не має ніякого змісту, та й бажання. Але якби там не було, таке надовго запам'ятається і залишається лише подякувати хлопцям за їх самовіддачу, волю, характер, неймовірне бажання й поспівчувати їм за таку драматичну кінцівку, мені здається, вони заслуговували більшого. Щоб не було далі, Карпати вже недарма потрапили в груповий турнір Ліги Європи. Браво, Карпати, браво, Олег Георгійович! Хочеться лише побажати такої ж самовідданої гри і більшої прихильності тітоньки Фортуни у наступних матчах!

P.S. Карпати прямо український Вердер якийсь (навіть кольори однакові!): третій матч поспіль у єврокубках завершується з драматичною і неповторною розв'язкою.

P.S2. А атмосфера вчора на стадіоні була просто неймовірна, це словами не передати, там треба просто бути, щоб це відчути, якби банально це не звучало!  Навіть не жалкую, що довелося переплатити баригам за квитки.


Открыть | Комментариев 17

Настроение : Прекрасне    

Диво


Ухх, те що вчора зробили Карпати надовго залишиться в пам'яті. Знаєте, ми чомусь вже звикли, що, якщо у матчах з нашими командами трапляються драматичні кінцівки, то вони, як правило, завершуються не нашу користь. Згадайте лише минулорічне Динамо, не в образу сказано. А тут просто диво якесь пропустити здавалося би вже переможний для Галатасарая м'яч в компенсований час і тут же його відіграти. Вчора вперше в житті побував на єврокубковому поєдинку і враження в мене залишилися просто шикарні. Бачити такі матчі по телевізору це одне, а побувати на на них - це зовсім інше, час зовсім по-іншому протікає, я би навіть сказав, що швидше. Та й емоції зовсім інші. На жаль, через те, що більше місяця мене не було у Львові, я не зміг сходити на Рейк'явік і Зестафоні і дивився ці поєдинки в текстовому онлайні по мобільному. Але такий матч я вже пропустити не зміг. Хто знає, коли ще до нас завітає серйозна європейська команда з великою і багатою історією, команда, яка не один десяток матчів награла  в Лізі чемпіонів, що вже говорити про Лігу Європи чи Кубок УЄФА. Чесно кажучи, після жеребкування мій оптимізм був досить стриманий, все ж таки у турків і досвід, і гравці сильні (Кьюел, Барош і Елано чого коштують). Але згодом він посилився, бо як виявилося у турків серйозні проблеми є в грі. А після першого матчу й взагалі все перевернулося з ніг на голову. Жаль, звісно, що не виграли, тим більше шанси були чудові, але ж і не програли, та й результативна нічия в Туреччині дорогого вартує, в чому ми могли переконатися вчора, адже по суті завдяки двом м'ячам в Туреччині ми і пройшли.  Але погодьтеся, навіть після матчу в Туреччині були серйозні сумніви щодо того, чи зможуть Карпати в тому  ж дусі провести матч-відповідь і добитися необхідного результату. Адже турки є  ресурси, щоб добавити в грі. Тай другий тайм в Стамбулі насторожував. Проте оптимізму добавила звістка про те, що не зіграють Кьел і  Елано. По суті, в турків крім Арди не залишилося серйоного розпасовщика, а це вже радувало. Але все одно повірити в успіх до кінця було складно, скільки вже раз ми після результативної нічиї на виїзді отримували вдома на горіхи. Проте цього не сталося і все закінчилося добре. Так, вчора Карпати не сильно вражали своєю грою, але ж з другого боку їх повністю влаштовував рахунок. Та й в не такий вже відбійний футбол вони грали, все ж і атакувати намагалися і м' яч непогано тримали, просто їм вчора не вистачало останнього пасу, а іноді просто пострілу милосердя. Звичайно, забий Карпати до компенсованого часу, такої веселої кінцівки би не було, бо турків треба було би забивати двічі, а їх атака вчора зовсім не вражала. Не зламало команду і видалення Кузнєцова, принаймні на малюнку гри це не сильно позначилося. А той гол, що забили турки, не інакше, як нещасним випадком не назвеш. Проте радує, що львів'яни навіть в такій ситуації не здалися і билися до останнього, вони вірили до кінця і доля їх за це винагородила. Браво, Ігор! Браво, Артем!

Окремо хочеться відмітити атмосферу на стадіоні, яка була просто фантастичною. Мені здається, що навіть не гірше, ніж в Стамбулі під час першого матчу. Стадіон був забитий і несамовито підтримував всю команду. Все ж нечасто таке в Україні побачиш. Єдине, що не сподобалося, це те, що після пропущеного голу люди різко ринулися до виходу. Але вони отримали справедливе покарання за це: не побачили самого головного: голу Карпат! Другий раз таке тут бачу, спочатку під час матчу Україна-Білорусь два роки тому, коли так само багато хто не побачив переможного голу Шеви, так і зараз. Сподіваюся, це чогось їх навчить.Але яка ж радість панувала після голу і фінального свистка. Господи, це важко передати словами! Треба бути присутнім там, щоб це зрозуміти. Люди браталися між собою, стрибали, танцювали, кричали! Львів вчора ще  довго не міг заснути. Браво, Карпати! Браво, Львів! Обов'язково чекаємо на продовження!

 


Открыть | Комментариев 27



Часы


Метки

Содержание страницы

ОБОЗ.ua