Final feliz


        Ось і все, завершився 19 чемпіонат світу по футболу. Я думаю, що його і як фінальний поєдинок, що тілько що завершився будуть ще довго обговорювати і розбирати кожну маленьку деталь. Але це вже історія. Я не збираюся зараз розбирати цей поєдинок, я просто хочу передати свої враження від фіналу. Скажу відверто, чекав більшого і кращого футболу. Так ми подивилися більше, ніж 120 хвилин високоякісного сучасного технічного футболу, але дуже вже "електричної", як сказав Денис Босянок, була атмосфера, справжня битва нервів, а самого ФУТБОЛУ не так вже й багато.  Як по такій грі можна було запороти аж 4 виходи сам-на-сам?! Роббен, Роббен... В таких іграх треба реалізовувати любий міні-шанс, а тут... Скажу відверто, не вболівав ні за кого з цих команд, хіба що мої симпатії були більше на стороні голландців. Взагалі мені їх зараз відверто шкода: пропустити за 3 хвилини до кінця додаткового часу... Але що вже зміниш. Чимось нагадав цей матч минулорічний поєдинок за Суперкубок УЄФА між Шахтарем і Барселоною: дуже багато боротьби, мало моментів і гол в кінці додаткового часу... А тріумф іспанців заслужений, хоча на протязі впрактично всього чемпіонату вони так і не показали тої гостроатакуючої гри, яку  від них більшість очікували - максимально прагматичний, заточений на результаті футбол, прямо як Італія в свої кращі часи. Але краще би вони виграли в серії пенальті, так би було більш справедливо. Але це вже таке...

       От фан-зона сьогодні спаравді вразила: неймовірна атмосфера і емоції панували всю гру. Я навіть не чекав, що там буде СТІЛЬКИ народу. Вже за півгодини до матчу там яблуку було ніде впасти, що ж тоді говорити про те, скільки стало під час матчу. І емоції, ще раз емоції - на кожен момент:  чи то удар, чи то фол відвідувачі дуже бурхливо реагували. Більше, здається, все-таки відвідувачів вболівали за Іспанію. Принаймні, в іспанських футболках було немало людей. А ще до фан-зони добралися вувузели, так то. При чому їх було на око десь штук 20 на фан-зону. Біля мене сидів друг з цим, навіть не знаю як би це культурно назвати, інструментом. Так от в мене до сих пір в вухах дзвенить. Але менше з тим. Десь навіть жаль, що чемпіонат завершився і фан-зона закрилася. Досить хороше місце для перегляду матчів чемпіонату Кока-Кола організувала і головне класно організувала. Ну що, залишається лише сказати: Браво Іспанія, Vamos CAMPEONES.


Открыть | Комментариев 6

Жаль...


          Німці не вийшли в фінал. Що тут можна сказати? Треба визнати, програли по грі. По грі практично без моментів. Навіть фолів було мінімум. Але все ж іспанці навіть серед такого мінімуму витисли максимум. Напевне досвід і індивідуальний високий клас гравців зіграв свою роль. Їм вдалося фактично повністю зберегти ту суперкоманду "психа/мудреця" з Орталеси, яка виграла ЄВРО-2008. Лише троє гравців, що вийшли сьогодні у старті не грали тоді - Педро, Бускетс і Піке. Що цікаво, після проведених замін, залишився лише один такий гравець. А впринципі команда та сама. Хоча стиль трошки змінився. Гра стала більш закритою і результативність впала.  Їхня гра стала скоріше нагадувати гру Італії в її кращі часи. Називати їхню сьогоднішню перемогу і подальший вихід в фінал  несправедливими означає обманути себе.  Це прогнозувалося ще до початку чемпіонату і це сталося. Але уявіть собі на секунду, якби реферрі зарахував той гол Парагваю, який був дійсно чистим, або ж Кардосо забив пенальті. Де би була зараз Іспанія? Я прекрасно розумію, що "якби" у футболі не існує, але все ж.

      Щодо німців, то я сьогодні чекав від них більшого. Але можливо вони вже цього досягли, вийшовши так яскраво в півфінал? Згадайте, скільки гравців не змогли зіграти на чьому ЧС, основних, до речі, гравців. Та й взагалі, погляньте на їхній склад. Немає там суперзірок рівня Вільї, Хаві, Снейдера, Роббена. Зате в них є сильна командна гра. В них є багато молодих гравців, які ще обов'язково заявлять про себе. Можливо саме ця молодість і деяка незіграність все ж завадили німцям вийти в фінал. Але все одно вони молодці. В них великі перспективи і цій команді ще є куди рости. Хто знає, можливо через декілька років зірка Манншафту загориться ще яскравіше, ніж зірка Фурії Рохи. Bravo Deutschland!

              Щодо фан-зони, то на час матчу погода все ж змилостивилася і дощ завершився, тому вже ніщо не заважало дивитися футбол. Так, життя показує, що і під час дощу можна вболівати, але так все ж таки краще:) Сьогодні, здається, там було ледь чи не найбільше вболівальників за весь час, коли я відвідую фан-зону. Вболівальники сьогодні розділилися 50/50. Що цікаво, дехто вболівав скоріше навіть не за німців, а просто проти іспанців. Найбільше повеселив дядько, який весь час кричав Педро, навіть якщо з м'ячем знаходився Вілья, лише після його заміни трохи заспокоївся:)

Открыть | Комментариев 3

Емоції дня


             Два фантастичні матчі подарував вчорашній день, один - за грою, другий - за емоціями. Фактично, так само, як і днем раніше. Не буду приховувати, вболівав за німців, тому дуже радів їхній перемозі. Але все одно шкода аргентинців - такий погром - це занадто. В принципі все логічно: бундестім недарма називають машиноподібною збірною - жодних збоїв і поблажок супернику, максимальна концентрація до кінця гри. На мою думку, цю перемоги зумовили два фактори: перший - дуже сильна командна гра німців в поєднанні з високими індивідуальними якостями і другий - тренерський талант Йоггі Льова. Так аргентинців теж досить сильно командно грають, але все ж в них більше гра побудована на індивідуальностях, на індивідуальностях в атаці насамперед. Та й Дієго Армандо той ще тренер, але все ж я не хочу зараз сварити його, адже атмосфера і радість від кожного голу, забитого південноамериканцями справді вражала. Вони дійсно отримували справжнє задоволення від гри, а не виконували певний обов'язок. Проте такий футбол нажаль утопічний зараз.

     Щодо матчу іспанців з парагвайцями. То його можна було спокійно починати дивитись десь з хвилини 56, коли почався цирк імені Батреса з пенальті., а до того цей матч був справжнім УГом. Батрес в один момент нагадав про себе та ще і як! Так, пенальті були чисті, але перший треба було перебити, а потім треба було ще один ставити в ворота парагвайців та ще й Вілльяра можна було видаляти. Так, цю гру не назвеш видовищною, але які ж тут вирували емоції - розчарування від незабитих пенальті, гол іспанців майже в самому кінці, супершанс у південноамериканців врятувати гру вже в самому кінці, а ще ж був чистий незарахований  гол Парагваю в першому таймі і сльози Кардосо після матчу як квінтесенція цієї гри. Ух!

    Чудовий день, навіть такі примхи погоди, як короткочасні дощі не завадили насоджуватися цими матчами у фан-зоні. Людей принаймні вони точно не лякали. Дехто, вперше чомусь звернув увагу, сюди ходить навіть не матчі дивитись, а пограти в настільний чи реальний футбол пограти. Благо, можливості то тут непогані. Так то.

   А Європа таки справді жива. Неправий був Дієго Армандо щодо неї. Три європейські команди вийшли в 1/4, вони ж пройшли далі. А от в півфінал пройшов лише одна південноамериканська команда, при чому не Бразилія і Аргентина, а лише Уругвай. І фінал, схоже за все, буде європейським. Так що рано поховали стареньку Європу. Сподіваємося, що чвертфінали будуть ще цікавішими!


Открыть | Комментариев 14

Bravo, Nederland!


         А Європа таки жива! Схоже, що вилетіла ледь чи найсильніша латиноамериканська команда (подивимося, що завтре покаже Аргентина). І вилетіла, треба сказати, по грі. Занадто вже самовпевнено салесао вийшли на другий тайм. Та й Мело... Що тут ще казати? Напевне, представників Ювентуса на цей Мундіаль краще було не кликати, нажаль... А щодо голландців, то хочу сказати, що прагматичний футбол у їх виконанні таки приносить їм результат. Та напевне, не це головна причина такого (на даний момент) успішного виступу полягає насамперед в тренері. Після Ван Бастена прийшов справжній спеціаліст, який довів, що з цієї збірною можна вирішувати найскладніші задачі. На відміну, від Марко, який запам'ятався вилітами в 1/8 ЧС-2006 і 1/4 ЧЄ-2008, хоч місцями їхня гра виглядала дуже привабливо (особливо погроми Франції і Італії на ЧЄ-2008), Ван Марвейк вже зробив серйозне досягнення. Дорога в фінал відкрита - обіграти Уругвай чи Гану в півфіналі не має стати для них серйозною проблемою, головне - уникнути травм і не розслабитись. А там і до трофею рукою подати!

П.С. А у фан-зоні сьогодні більшість, десь 2/3, а може і більше, вболівали саме за європейців. Так то! І після перемоги там почалося справжнє свято, не у всіх звичайно, але...


Открыть | Комментариев 18

Це сенсація чи ні?


А дійсно, сенсація це чи ні: розгромана поразка збірної Англії від Німеччини? Так, в принципі світовий гранд, команда-фаворит ЧС за жодних обставин не має права так програвати. Але чи можна саме так говорити про збірну Англії? От це вже як сказати,  адже англійці вже давненько не підтверджували свій статус фаворита. Напевне останній раз вони підтверджували статус фаворита в далекому 1996 році, де на Чемпіонаті Європи вони зайняли третє місце й вилетіли в півфіналі, до речі, від німців в серії пенальті. А якщо говорити про останній серйозний виступ на ЧС, то тут взагалі треба згадувати 1990 рік, де вони дісталися півфіналу. Всі наступні виступи були невдалими. Давайте лише порівняємо останні виступи на міжнародних форумах для збірних німців і англійців. На ЧС-2002 - представники Туманного Альбіону вилетіли в 1/4 фіналу, в той час як німці грали в фіналі, хоч і невдало. На ЄВРО-2004 - англійці знову програли в 1/4, німці, щоправда, взагалі провалилися, не вийшовши з групи. Але в 2006 все повернулося на свої місця - традиційний виліт трьох левів в вертьфіналі, в той час як німці зайняли третє місце і лише диво завадило їм вийти в фінал. Ну в ЄВРО-2008 ми повинні всі пам'ятати - німці, хоч і не вражали своєю грою, але вийшли в фінал, англійці ж взагалі не змогли потрапити на цей турнір. І що ми бачимо? Німці, за винятком одного  турніру (в кожного час від часу трапляються певні провали) грали в полуфіналах  і двічі в фіналах трьох останніх міжнародних турнірів з чотирьох, в той час як англійці далі чвертьфіналу не йшли. А чвертьфінали особливим досягненням для світового гранда не назвеш, до того на чемпіонатах світу в чвертьфінали потрапити не так вже й складно, головне - вдалий жереб. Якщо вже Україна змогла туди портрапити, то що ж тоді говорит про родначальників. До того на ЧС їхніми суперниками в 1/8 були спочатку Данія в 2002 і Еквадор в 2006 - ті ще "гранди". А в чвертьфіналах вони дуже любили вилітати від португальців по пенальті, в той час як німці останніх зазвичай проходили без особливих проблем. І що після вищенаписаного можна сказати? Мені здається, що все справедливо. Можливо це спірна думка, але мені здається, що навіть, якби зарахували гол Лемпарда, це все одно не врятувало би англійців - занадто вже слабко виглядала їхня оборона. Террі з Апсоном і Джонсоном виглядали дуже дерев'яними в захисті.  До того ж перші два м'яча німці забили не з розривних контратак. Дуже розчарував Руні. Він не показав і десятої частини того, на що він здатен. А взагалі три м'ячі в чотирьох матчах ЧС, з яких лише один суперник був справді серйозний - це ганьба для англійців...

P.S. Автор дякує небесній канцелярії, за те, що на час матчу припинився дощ і я зміг подивитися матч в фан-зоні, де вчора був аншлаг і вирували справжні емоції:)


Открыть | Комментариев 32

Фан-зона вечірня


Зразу попереджаю якісь фоток та ще...

А вам не здається, що Марадонна зробив правильно, що не викликав Дзанетті і Камбіассо? Зрозуміло, що це дуже спірна думка, проте я все ж спробую її пояснити. Дзанетті капітан і справжній харизматичний лідер Інтера, до того ж класний гравець. Думається, основна причина його невиклику не професійні, а саме людські якості. Марадонні не потрібен ще один харизматичний лідер, який може тиснути на гравців своїм авторитетом, ти самим конкуруючи з самим Дієго Армандо та й гострюючи психологічний мікроклімат. Хав'єр лідер за характером і він вже далеко не юний гравець, якого вже не перевиховаєш і уявити його в ролі простого виконавця складнувато. Що стосується Камбіассо - то ут все зрозуміло. Камбіассо і Маскерано - два однопланові гравці, яких одночасно тримати на полі не зовсім правильно. А Маскерано капітан, тому зрозуміло, що він буде основним по замовчуванню. Чи варто тоді тримати Камбіассо дублером Хав'єра? Можливо і є якийсь в цьому зміст, але чи погодиться він сам з цим - адже він як не як основний гравець і переможець цьогорічного Кубку чемпіонів? В результаті може виникнути ще одни конфлікт - для чого це збірній?

А в принципі за весь груповий турнір Аргентина склала враження команди, яка, граючи,  отримує справжнє задоволення від гри. Кожному голу вони радіють неначе це вирішальний гол, забитий в фіналі. Особливо це стосується Дієго Армандо. Дуже приємно, що забив Палермо. Взагалі, мені дуже імпонує те, коли гравці у такому поважному віці, як 36 років, ще знаходяться у хорошій формі. Таким вже не треба грошей, такі гравці вже грають заради задоволення від гри. Не варто забувати, що він до цього грав в збірній аж десять років тому. І лише в 2009 році його знову викликали в збірну і він віддячив за довіру тренеру голом в компенсований час збірній Перу у відборі, тим самим принісши перемогу 2-1. Та й вчорашнім голом він довів, що вже недарма знаходиться в збірній. І це радує.


Открыть | Комментариев 21

Латиноамериканські уроки


           Завершується 2 тур групового турніру і вже хочеться спитати – яка з команд вас найбільше вразили? Щодо мене, то мене приємно здивував виступ Південноамериканських команд,  яких на Чемпіонаті світу 5 – Бразилія, Аргентина, Уругвай, Парагвай, Чилі. Ще ні одна з них не зазнала поразки і це справді дивує. При чому дивує виступ не Бразилії чи Аргентини, які є постійними  фаворитами таких турнірів і груповий етап зазвичай проходять без проблем (винятком хіба є провал Аргентини на ЧС-2002), а саме трьох інших команд. Хоч збірна Чилі і зіграла один та й ще проти Гондурасу, але гра склала досить приємне враження, лише реалізацію треба під корегувати. А от Парагваю і Уругваю довелося вже зіграти проти досить сильних суперників – вони досить впевнено вистояли проти фіналістів минулого ЧС, а з іншими суперниками не відчули серйозних проблем, при чому їх (суперників) не назвеш такими вже лівими, вони й не сильні, але при цьому ПАР – господар ЧС, а Словаків – добротна європейська команда, яка не хапає з неба зірок, але на ЧС з відбірної групи вийшла з першого місця. Чи є сюрпризом саме такі результати цих команд? Я думаю, що ні адже варто лише поглянути на склади цих команд, особливо це стосується лінії атаки. Та й відбір вони пройшли досить сильний, оскільки в Південній системі – лише одна відбіркова група з 10 команд, з якої 4 команди виходять напряму і одна отримує путівку в плей-офф (Уругвай). Так що конкуренція там дуже висока. Навіть для Бразилії і Аргентини тамтешній відбір є досить складним. Варто лишень згадати з якими труднощами виходила Аргентина (поразка 1-6 Болівії чого тільки вартує). Взагалі всі ці п’ять команд показують досить приємний футбол. Так Бразилія грає не своєму стилі, але всеодно антифутболом це й близько не назвеш. Взагалі, мені здається, що насамперед Парагвай і Уругвай не повністю усвідомлюють свою реальну силу. Ну занадто пасивно вони грали проти Італії і Франції, особливо враховуючи їхній нинішній стан та й з такою сильною атакою.  Хоча все одно, як сказав один з вболівальників у Львівській фан-зоні, латиноамериканські команди грають у романтичний футбол і з цим складно не погодитись, особливо в порівнянні з деякими європейськими. До речі, щодо фан-зони, сьогодні планую туди піти, тим більше матч то який Португалія-КНДР, головне, щоб погода не підкачала. Так от цікаво, там знову всі будуть насамперед слідкувати і обговорювати дії Кріштіану Роналду, бо минулий, склалося враження, більше ні на кого з португальських  вони не звертали особливої уваги)))

 


Открыть | Комментариев 24

В ПАР стає гарячіше


            Не в прямому, звичайно значенні (там взагалі температура повітря досить сильно впала, наприклад в середині дня, коли відбувався матч Аргентина-Південна Корея було +6  градусів за Цельсієм), а в футбольному. І справді, старт другого туру групового турніру видався досить результативним, особливо в порівнянні з першим. Як не як, але в трьох матчах забито забито 11 м’ячів, тобто 3,7 м’ячів за матч, в той час, як середня результативність матчів першого туру становила приблизно 1,56 м'яча за гру. Звичайно, це лише три матчі, але певна тенденція проглядається. Слід зауважити, що до цього найнижча результативність серед усіх чемпіонатів світу була на італійському Мундіалі 1990 року, де вона становила 2,21 м'яча за гру. На подальших Мундіалях вона становила: ЧС-1994 - 2,71, ЧС-1998 – 2,67, ЧС-2002 – 2,52 і на останньому до цього Чемпіонаті світу в Німеччині вона становила – 2,3 м'яча за гру. При чому, багато футбольних експертів говорили, що Чемпіонат світу 2006 видався не надто цікавим в плані результативності, то що ж тоді говорити про перший тур цього групового турніру? Відверто кажучи, – це був УГ. Але старт другого туру видався значно цікавішим. Й будемо сподіватися, що ця тенденція продовжиться. Чим же викликана така слабка результативність в першому колі? Мені здається, що це викликано тим, що сильні команди явно зараз не в найкращій формі і планують вийти на її пік лише в матчах плей-офф. Тим більше рівень деяких команд в групах такий, що гранди їх можуть обігравати одною лівою та й для чого витрачати зайві сили, які ще знадобляться в ключових матчах попереду, головне – не загратися. Яскравий приклад – Аргентина, яка показала значно цікавіший футбол в порівнянні з першим матчем, принаймні голів забила явно побільше. До речі, в  цьому ж матчі був забитий перший хет-трик на ЧС з 2002 року. Хет-трик той ще звісно, адже всі голи було забивати досить просто, але все-таки.

П.С. Будемо сподіватися, що команди і надалі будуть брати приклад з пацанів, які грають у «дир-дир футбол» у фан-зоні. Їм здається, навіть сам матч не цікавий, от попасти м’ячем комусь в голову чи закинути його в ятку з хот-догами і колою – це саме для них:)

 

 


Открыть | Комментариев 3

Старт по-португальськи


              Не можу сказати, що я є палким вболівальником збірної Португалії, проте слідкувати за цією збірною мені завжди цікаво. Насамперед через те, що ця збірна завжди любить дарувати якісь «сюрпризи» - то з відбіркової групи ледь виповзе, при цьому програвши на своєму полі Данії, зігравши внічию з Албанією, Швецією вдома і на виїзді , та й взагалі, такі проблеми, які влаштувала собі збірна Португалії у відборі треба ще вміти з таким складом, то на Чемпіонаті Європи гучно стартанувши потім зразу ж вилетіти у чвертьфіналі від німців, при чому впевнено так вилетіти, та й поразка у домашньому фіналі ЄВРО-2004 від греків – це ще те «досягнення».  Ще раз повторю, з таким складом як у португальців треба мінімум до півфіналу виходити, але чи вийдуть? Насправді проблем у португальців дві – відсутність нормального тренера (Кейруш – хороший спеціаліст, але як асистент), а по друге – це проблема з нападниками: при наявності сильних захисників і одного з найсильніших півзахистів у світі у них напад явно не є рівноцінним цим лініям. Так є натуралізований Лієдсон і Уго Алмейда, але все одно – це не те. Крім того такі півзахисники як Деко, Сімау, Роналду, Данні є досить подібні за стилем гри і вони досить часто перетримують м’яч, ідуть в обводку, починають фінтити у той момент, коли потрібно віддати пас і в результаті м’яч втрачено. Ці гравці дуже люблять перетягнути ковдру на себе, що є однією з проблем збірної і через це втрачається багато нагод для удару. Одна справа – так грати з Албанією, де оборона відверто кажучи не надто сильна, а друга – так грати із найсильнішими збірними світу – там нагоди забити досить часто можна перелічити на пальцях однієї руки.

            Це я написав перед матчем. Після матчу з івуарійцями виявилося, що проблем у португальців куди більше. І розхвалений мною півзахист виглядав зовсім кволо. Більшу частину матчу контролювали саме представники Африканського континенту, а в кінці матчу взагалі влаштували навал і якби було у них ще декілька зайвих хвилин, то вони напевне би дотиснули суперників. Кріштіану взагалі розчарував – на капітана він аж ніяк не тягне. Загалом, дуже слабку гру продемонстрували португальці і, якщо вони і далі будуть так «грати», то з групи їм не вийти…

            А взагалі, розчарувала гра – дві команди з таким атакуючим потенціалом продемонстрували таке тяжке видовище, що до кінця матчу я ледь не заснув. Пацани у фан-зоні грали набагато цікавіше і веселіше. От з них і треба брати приклад справжнім футболістам. До речі, кількість глядачів у Львівській фан-зоні щоразу зростає, слід, звичайно, зважати на статус і імена команд, але все одно приємно це бачити, адже видно, що футбол у нас люблять!


Открыть | Комментариев 23

Парадокси Чемпіонату світу


             А погодьтесь, що цей Чемпіонат світу вже парадоксальний, адже проходить він в Африці та ще й в той час, коли там зима (ну не така зима, яку ми звикли бачити  в Україні, проте, температура там коливається між 10-20 градусами за Цельсієм, залежно від регіону), коли в той же час в нас страшенна спека, яка у багатьох з нас асоціюється саме з Чорним континентом. По-друге – це склад учасників: ну надто вже багато там «лівих» команд – Нова Зеландія, Північна Корея, Гондурас та інші. Я думаю, що 13 команд з Європи – це занадто мало для такого великого турніру, але така вже політика Зеппа Блатера. По-третє, це напевне те, що цей турнір викликає шалений інтерес в українців, навіть незважаючи на те, що на ньому немає нашої збірної. Ні, серйозно. При чому викликає великий інтерес навіть у таких людей, які футболом, в принципі-то, не дуже цікавляться. І до того ж викликають інтерес навіть такі рядові матчі, як, до прикладу, сьогоднішній матч між греками і Південною Кореєю. Ви би за якихось інших обставин, окрім Чемпіонату світу звісно, дивилися би цей матч?  Скажу чесно, я його не дуже уважно дивився і після другого голу пішов з дому. А тут, проходячи повз фан-зону у Львові біля пам’ятника Івана Франка вже в кінцівці другого тайму там вистачало людей, незважаючи на спеку (якби не вона, то людей напевне було би ще більше; можу собі тільки уявити, що там буде в фіналі). Потім я розмовляв з другом, який за футболом не дуже особливо слідкує і так само мене питав про цей матч. Сьогоднішній матч між аргентинцями і нігерійцями викликав явно ще більший інтерес (ну як же  може бути по-іншому, адже сама Аргентина грає). Зайшов в декілька магазинів з дисками, і в кожному продавці чи консультанти дивилися цей матч: хто по комп’ютеру, хто - по телевізору.  Тож в котрий раз переконався, що футбольний чемпіонат світу – це дійсно свято футболу! Жаль тільки, що стартові матчі не зовсім відповідають рівню інтересу до нього, тільки сьогоднішній матч між США і Англією виглядав справді цікаво, щоправда тільки в першому таймі...


Открыть | Комментариев 21



Часы


Метки

Содержание страницы

ОБОЗ.ua